Межинський Семен Борисович
МЕЖИ́НСЬКИЙ Семен Борисович (Межинский Семён Борисович; 06. 10. 1889, м. Куп’янськ, нині Харків. обл. — 16. 10. 1978, Москва) — російський актор. Нар. арт. РРФСР (1947). Навч. 1918–19 у Харків. школі сценіч. мистецтва. 1919–24 — актор 1-го Харків. драм. театру під керівництвом М. Синельникова та театру одноакт. п’єс «Вогні»; серед виконаних ролей — Пастух («Зорі» Е. Верхарна), Вурм («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), граф Маттерних («Орля» Е. Ростана). 1924–33 працював у театрі «Комедія»; 1933–59 — у Малому театрі (обидва — Москва). З перших ролей виявилися осн. ознаки твор. манери М.: темпераментність, багата фантазія, яскрава характерність, різноманіття засобів та прийомів сценіч. виразності. 1938 зіграв одну з найкращих своїх ролей — Фелікса Ґранде («Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком), яку виконав 501 раз, зокрема й в телефільмі.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Гросман («Плоди просвіти» Л. Толстого), граф Остергаузен («Джентльмен» О. Сумбатова-Южина), Фуше («Мадам Сан-Жен» В. Сарду), Батов («Отрута» А. Луначарського), Маргуліс («Час, вперед!» В. Катаєва), Пологий («Вороги» М. Горького), Штруф («Скутаревський» Л. Леонова), Очерет («Слава» В. Гусєва), Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» О. Пушкіна), Де-Сантос («Урієль Акоста» В. Гуцкова), Мілорд Стайн («Ярмарок марнославства» за В. Теккереєм), Фаюнін («Навала» Л. Леонова), Віллер («Голос Америки» Б. Лавреньова); у кіно — Аптекар («Болотні солдати», реж. О. Мачерет, «Мосфільм»), професор Мамлок («Професор Мамлок», реж. Г. Раппапорт, А. Мінкін, «Ленфільм»; обидва — 1938), Орджонікідзе («Валерій Чкалов», 1941, реж. М. Калатозов, «Ленфільм»), Наполеон («Кутузов», 1943, реж. В. Петров), Картер («Суд честі», 1948, реж. А. Роом), Фелікс Ґранде («Євгенія Ґранде», екранізація вистави Малого театру у Москві, 1960, реж. С. Олексєєв; усі — «Мосфільм»).
Рекомендована література
- Вакс Л. Семен Межинский. Москва, 1939;
- Никитин Ф. Межинский — Гранде // Искусство и жизнь.1940. № 7;
- Емельянов Б. Автор спектакля — Игорь Ильинский // Театр. 1959. № 6;
- Межинский С. Мы — дозорные социализма // Сов. культура. 1977, 7 июня;
- Миславский В. Межинский Семен // Миславский В. Харьков и кино. Х., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
