Межове
Визначення і загальна характеристика
МЕЖОВЕ́ — селище міського типу Макіївської міської ради Донецької області. М. підпорядк. Грузько-Зорян. селищ. раді Гірниц. р-ну Макіївки. Знаходиться на лівому березі р. Грузька (притока Кальміусу, бас. Азовського моря), прилягає до макіїв. пд. околиць (найближчі житл. масиви: Чкалове, Ломбардо та Холодна Балка). За бл. 1,5 км на Сх. — с-ще Холмисте, на правому березі Грузької — смт Маяк, Високе (усі — Грузько-Зорян. селищ. ради) та Грузько-Ломівка. За бл. 2 км на Зх. від Маяка — сх. окраїни Пролетар. р-ну Донецька. Площа 0,9 км2. За переписом насел. 2001, проживала 1291 особа (складає 76,5 % до 1989): росіян — 83,87 %, українців — 15,67 %, білорусів — 0,15 %, вірмен — 0,08 %; станом на 1 січня 2014 — 1202 особи. Між М. і Грузькою проходить лінія Макіївка–Моспине Донец. залізниці. Засн. 1911 як с-ще вугіл. шахти «Рудник “Дулінка”» (за прізвищем підприємця Дуліна). У рад. період спочатку перейменовано на с-ще шахти № 3-біс, потім — на М. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1957 — смт. 1959 мешкали 2,4 тис., 1970 — бл. 2 тис., 1979 — 1721 особа. Від квітня 2014 Макіївка, а від травня того ж року Макіїв. міськрада перебувають у складі т. зв. Донец. нар. респ., яку створ. місц. сепаратистами за сприяння рос. регуляр. і нерегуляр. військ. формувань. За оцінкою Держ. служби статистики України, станом на 1 січня 2015 чисельність наяв. насел. у М. становила 1193 особи. Нині, на думку дослідників, фактична кількість мешканців є значно меншою: багато жит. переселилися в різні регіони України або емігрували. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок.