Мельниченко Іван Максимович
МЕЛЬНИЧЕ́НКО Іван Максимович (14. 10. 1930, с. Возсіятське, нині Єланец. р-ну Микол. обл. — 10. 10. 2016, Донецьк) — письменник. Член НСПУ (1961). Закін. Літ. інститут у Москві (1957). Працював у ред. г. «Комсомолец Донбасса», книжк. видавництві «Донбас», очолював Донец. обл. організацію СПУ (1965–76, 1979–84). Писав російською мовою. Характер. рисою поезії М. є лірико-філос. осмислення дійсності, простота й образність поет. тексту. Проз. твори присвяч. Донбасу і його людям праці, подвигу народу в 2-й світ. війні. Окремі повісті опублікував у ж. «Донбас».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Осенний гром. Д., 1958; Пока ты молод. Москва, 1961; Четыре тысячи бурь. Д., 1963; Запах молний. Д., 1965; Высокий дождь. Д., 1965; Черные абрикосы. К., 1979; Дни сокровенных признаний. Д., 1980; Полцарства за коня. К., 1982; Правые берега. К., 1985; Припади к орлиному ключу. К., 1988; Избранные произведения. К., 1990; У чести нет обратной стороны: Избр. произв. Д., 2005; Мгновения и годы: Поздняя проза, стихи разных лет. Д., 2013.
Рекомендована література
- Кондратович А. Дело наживное // Новый мир. 1961. № 9;
- Шаповалов В. Делами наши меряем года. Донбасс: писатель и время: Лит.-крит. очерки. Д., 1979.
Завантажити статтю
Людина 
