Меньшов Дмитро Петрович

Визначення і загальна характеристика

МЕНЬШО́В Дмитро Петрович (17. 11. 1855, Слобожанщина — 04. 01. 1918, Київ) — військовик, історик, архівіст. Батько Н. Полонської-Василенко. Генерал-лейтенант (1916). Закін. 1-у Моск. військ. г-зію, 3-є Олександрів. військ. училище (1875). Учасник рос.-турец. вій­ни 1877–78. Служив у 31-й артилер. бригаді, 9-му і 10-му армій. корпусах; старшим адʼютантом окруж. артилер. упр. Харків. (від 1882) і Київ. (від 1889) військ. округів; від 1894 — пом. нач., від 1908 — нач. Київ. артилер. складу. Водночас досліджував військ. архіви та некрополь Києва, брав участь у археол. роз­копках В. Хвойки. Був спів­засн. Київ. від­ділу Рос. воєн­но-істор. товариства (1909), товаришем (заст.) голови його архів. комісії (від 1911); одним із ініціаторів створе­н­ня Військ.-центр. архіву Київ. військ. округу. Вміщував публікації у часописах «Рус­ский архив», «Рус­ская старина», «Воен­но-исторический вестник». Під час 1-ї світової вій­ни — пом. нач. артилер. забезпече­н­ня армій Пд.-Зх. фронту. В укр. війську 1917 — гармат. отаман, чл. Ген. військ. штабу. 29 грудня 1917 під час інспекц. по­їздки у Житомирі смертельно поранений збіль­шовиченими солдатами рос. армії.

Літ.: Полонська-Василенко Н. Д. До історії архівів Києва // УІ. 1968. № 1–4; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007; Ніколаєва Н. Дмитро Меньшов — російський військовий історик // Вісн. Київ. університету. 2009. № 96.

К. Є. Науменко, М. Р. Литвин

Завантажити статтю