МЭСМ

Визначення і загальна характеристика

«МЭСМ» («Малая электрон­ная счетная машина») — перший у континентальній Європі прототип сучасних електрон­них обчислювальних машин, що поклав початок роз­витку вітчизняної обчислювальної техніки. Створ. 1948–51 у лаб. моделюва­н­ня й обчислюв. техніки Ін­ституту електротехніки АН УРСР (Київ). 1947 при роз­роблен­ні проекту «МЭСМ» С. Лебедєв незалежно від амер. математика Дж. фон Не­ймана сформулював осн. принципи побудови архітектури ЕОМ: до її складу повин­ні входити арифмет. при­стрій, памʼять, при­стрій керува­н­ня та при­стрій введе­н­ня–виведе­н­ня інформації; про­грама в машин. кодах повин­на зберігатися в тій же памʼяті, що й числа; для по­да­н­ня команд і чисел повин­на за­стосовуватися двійк. система числе­н­ня; обчисле­н­ня повин­ні виконуватися автоматично від­повід­но до про­грами, що зберігається в памʼяті; логічні операції повин­ні виконуватися поряд з арифмет.; памʼять машини повин­на бути організована за ієрархіч. принципом. До листопада 1950 монтаж діючого макета першої вітчизн. ЕОМ був завершений, почалася його пере­вірка шляхом роз­вʼяза­н­ня тестових і низки най­простіших нар.-госп. задач. «МЭСМ» була триадрес. синхрон. ЕОМ зі швидкодією 50 арифмет. або логіч. операцій за 1 сек. Час викона­н­ня операцій 17,6 мсек. (за винятком операції діле­н­ня — 20,8 мсек.). За пропозицією С. Лебедєва в суматорі був реалізований ланцюжок наскріз. пере­носів. Команди й числа пред­ставлялися словами з фіксов. комою довж. 17 двійк. роз­рядів. Універсал. арифмет. при­стрій реалізовував усі елементарні арифмет. й логічні операції та містив накопичуючий суматор і 2 регістри на тригерах. Повʼяза- ний з ним оператив. запамʼятовуючий при­стрій із частотою вибірки 5 кГц був роз­рахований на запис 31 числа та 63 команди. Памʼять команд і кон­стант була роз­ширена за рахунок штекер. довго­строк. запамʼятовуючого при­строю, на якому здійснювалося введе­н­ня та зберіга­н­ня 31 числа й 63 команд. Заг. кількість електрон. ламп у «МЭСМ» становила бл. 3,5 тис. тріодів і 2,5 тис. діодів. Вибір оператив. запамʼятовуючого при­строю на ламп. тригер. схемах, що містить 2,5 тис. тріодів і 1,5 тис. діодів, ви­значив послідовну систему подачі кодів чисел. Команди умов. пере­ходів, зміна мас­штабів чисел, конт­роль справності при­строїв реалізовувалися про­грамно. Машина зупинялася при пере­пов­нен­ні роз­ряд. сітки. Пере­творе­н­ня двійк. кодів у десяткові реалізовано схемно. Споживана потуж. становила 25 кВт. Машину роз­ташовували в залі пл. 60 м². «МЭСМ» була універсал. ЕОМ, усього мала 13 команд (4 арифмет. операції, операції порівня­н­ня, додава­н­ня кодів команд, команд пере­мика­н­ня із довго­строк. запамʼятовуючого при­строю на оператив. запамʼятовуючий при­стрій, виводу на друк, зупинка й ін.). У процесі дослід. екс­плуатації макета, зокрема роз­вʼяза­н­ня важливих наук.-тех. задач, було доведено не тільки спроможність, а й актуальність машини в умовах наук.-тех. революції, зʼясовано також необхідність введе­н­ня низки вдосконалень. Роз­рядність команд збільшено до 21 двійк. роз­ряду, апаратура схем, що реалізують алгоритм діле­н­ня, була істотно спрощена. Для під­вище­н­ня продуктивності машини й забезпече­н­ня роз­вʼяза­н­ня задач, що вимагають зберіга­н­ня знач. кількості чисел і команд (системи алгебрич. і диференціал. рівнянь у частин. похідних із сотнями неві­домих), перед­бачено запамʼятовуючий при­стрій на магніт. барабані ємністю 5 тис. слів, а також при­стрій введе­н­ня й зберіга­н­ня під­про­грам на магніт. стрічці (тридоріжк. магнітофон). Від 25 грудня 1951 «МЭСМ» у більш досконалому компонуван­ні продовжила роз­вʼяза­н­ня складних наук.-тех. і нар.-госп. задач, що ставили ви­значні учені М. Келдиш, А. Дородніцин, М. Лаврентьєв, О. Ляпунов, М. Шура-Бура, Б. Гнєденко та ін. Роз­робле­н­ня й екс­плуатація «МЭСМ» — над­звичайно важливий етап роз­витку вітчизн. обчислюв. техніки, це була справжня школа, що об­умовила формува­н­ня досвідченого колективу роз­робників, екс­плуатаційників, операторів, про­грамістів. Поява «МЭСМ» послужила потуж. поштовхом для роз­робле­н­ня широкого кола питань обчислюв. математики. За її допомогою було вирішено низку важливих задач, зокрема з ядер. фізики, ракет. балістики; здійснено роз­рахунок ліній електропередач та ін. Роз­робле­н­ня «МЭСМ» для подальшої діяльності С. Лебедєва в цій галузі мало екс­перим. характер і стало першим етапом створе­н­ня швидкодіючої «БЭСМ» («Великої ЕОМ»), у якій уперше у світі реалізовано паралел. обробле­н­ня операндів в арифмет. при­строї. Тех. характеристики «МЭСМ» були обрані з урахува­н­ням саме цього критерію. 25 грудня 1951 «МЭСМ» запущено в екс­плуатацію.

Б. М. Малиновський

Завантажити статтю