МЭСМ

Визначення і загальна характеристика

«МЭСМ» («Малая электронная счетная машина») — перший у континентальній Європі прототип сучасних електронних обчислювальних машин, що поклав початок розвитку вітчизняної обчислювальної техніки. Створ. 1948–51 у лаб. моделювання й обчислюв. техніки Інституту електротехніки АН УРСР (Київ). 1947 при розробленні проекту «МЭСМ» С. Лебедєв незалежно від амер. математика Дж. фон Неймана сформулював осн. принципи побудови архітектури ЕОМ: до її складу повинні входити арифмет. пристрій, пам’ять, пристрій керування та пристрій введення–виведення інформації; програма в машин. кодах повинна зберігатися в тій же пам’яті, що й числа; для подання команд і чисел повинна застосовуватися двійк. система числення; обчислення повинні виконуватися автоматично відповідно до програми, що зберігається в пам’яті; логічні операції повинні виконуватися поряд з арифмет.; пам’ять машини повинна бути організована за ієрархіч. принципом. До листопада 1950 монтаж діючого макета першої вітчизн. ЕОМ був завершений, почалася його перевірка шляхом розв’язання тестових і низки найпростіших нар.-госп. задач. «МЭСМ» була триадрес. синхрон. ЕОМ зі швидкодією 50 арифмет. або логіч. операцій за 1 сек. Час виконання операцій 17,6 мсек. (за винятком операції ділення — 20,8 мсек.). За пропозицією С. Лебедєва в суматорі був реалізований ланцюжок наскріз. переносів. Команди й числа представлялися словами з фіксов. комою довж. 17 двійк. розрядів. Універсал. арифмет. пристрій реалізовував усі елементарні арифмет. й логічні операції та містив накопичуючий суматор і 2 регістри на тригерах. Пов’яза- ний з ним оператив. запам’ятовуючий пристрій із частотою вибірки 5 кГц був розрахований на запис 31 числа та 63 команди. Пам’ять команд і констант була розширена за рахунок штекер. довгострок. запам’ятовуючого пристрою, на якому здійснювалося введення та зберігання 31 числа й 63 команд. Заг. кількість електрон. ламп у «МЭСМ» становила бл. 3,5 тис. тріодів і 2,5 тис. діодів. Вибір оператив. запам’ятовуючого пристрою на ламп. тригер. схемах, що містить 2,5 тис. тріодів і 1,5 тис. діодів, визначив послідовну систему подачі кодів чисел. Команди умов. переходів, зміна масштабів чисел, конт­роль справності пристроїв реалізовувалися програмно. Машина зупинялася при перепов­ненні розряд. сітки. Перетворення двійк. кодів у десяткові реалізовано схемно. Споживана потуж. становила 25 кВт. Машину розташовували в залі пл. 60 м². «МЭСМ» була універсал. ЕОМ, усього мала 13 команд (4 арифмет. операції, операції порівняння, додавання кодів команд, команд перемикання із довгострок. запам’ятовуючого пристрою на оператив. запам’ятовуючий пристрій, виводу на друк, зупинка й ін.). У процесі дослід. експлуатації макета, зокрема розв’язання важливих наук.-тех. задач, було доведено не тільки спроможність, а й актуальність машини в умовах наук.-тех. революції, з’ясовано також необхідність введення низки вдосконалень. Розрядність команд збільшено до 21 двійк. розряду, апаратура схем, що реалізують алгоритм ділення, була істотно спрощена. Для підвищення продуктивності машини й забезпечення розв’язання задач, що вимагають зберігання знач. кількості чисел і команд (системи алгебрич. і диференціал. рівнянь у частин. похідних із сотнями невідомих), передбачено запам’ятовуючий пристрій на магніт. барабані ємністю 5 тис. слів, а також пристрій введення й зберігання підпрограм на магніт. стрічці (тридоріжк. магнітофон). Від 25 грудня 1951 «МЭСМ» у більш досконалому компонуванні продовжила розв’язання складних наук.-тех. і нар.-госп. задач, що ставили визначні учені М. Келдиш, А. Дородніцин, М. Лаврентьєв, О. Ляпунов, М. Шура-Бура, Б. Гнєденко та ін. Розроблення й експлуатація «МЭСМ» — надзвичайно важливий етап розвитку вітчизн. обчислюв. техніки, це була справжня школа, що обумовила формування досвідченого колективу розробників, експлуатаційників, операторів, програмістів. Поява «МЭСМ» послужила потуж. поштовхом для розроблення широкого кола питань обчислюв. математики. За її допомогою було вирішено низку важливих задач, зокрема з ядер. фізики, ракет. балістики; здійснено розрахунок ліній електропередач та ін. Розроблення «МЭСМ» для подальшої діяльності С. Лебедєва в цій галузі мало експерим. характер і стало першим етапом створення швидкодіючої «БЭСМ» («Великої ЕОМ»), у якій уперше у світі реалізовано паралел. оброблення операндів в арифмет. пристрої. Тех. характеристики «МЭСМ» були обрані з урахуванням саме цього критерію. 25 грудня 1951 «МЭСМ» запущено в експлуатацію.

Завантажити статтю