Метагенез
МЕТАГЕНЕ́З (від мета... та ...генез) — один із видів комплексних хімічних і фізико-хімічних процесів, що відбуваються в земній корі з ущільненими осадовими гірськими породами. Відповідає стадії глибокого перетворення структури (іноді й текстури) та мінерал. складу осад. породи за умов підвищених температури, тиску та за участі флюїд. фази. М. є остан. стадією літогенезу (див. Седиментогенез, Діагенез і Катагенез). Породи, що зазнали М., є перехідними від осадових до метаморфічних, їх називають метагенетичними (див. Метаморфізм, Метаморфічні гірські породи). М. за ступенем перетворення породи поділяють на ранній і пізній. Термобаричні умови, що визначають ступінь М., залежать від глибини занурення порід, геотермал. градієнта, присутності осередків аномалій флюїдно-тепл. потоку різної генет. природи. Тому М. властивий для осад. товщ переважно рухливих, складчастих областей і суміж. територій. Метагенет. перетвореннями териген. порід є зміни мінерал. складу, зменшення відкритої пористості, збільшення щільності та крихкості порід. Під час М. відбувається зміна гідрохім. складу підзем. вод, їхньої газової фази. Прикладом метагенет. мінералоутворення є кристалізація прозорого двохголового кварцу «мармарос. діамантів», що, за результатами дослідж. газово-рідин. включень в них, відбувалася з слабомінералізов. водно-метан. азотвміc. розчинів за температури 130–180 °С і тиску 22–60 МПа. У разі присутності у розрізі осад. чохла соленос. формацій при М. утворюються метаевапорити — турмалін і скаполітвмісні породи. Проблеми М. та пов’язаного з ним рудогенезу, нафтидогенезу в Україні досліджують науковці Інституту геол. наук та ін. установ НАНУ (О. Лукін, В. Шумлянський, К. Деревська). Терміном «М.» також називають наступну після катагенезу фазу в утворенні нафти та природ. газу, за якої температура піднімається вище 150 °С та може перевищувати 200 °С, що призводить до руйнування керогену та вивільнення газу (переважно метану); при вищих т-рах нафта руйнується та залишається природ. газ. У зарубіж. літературі іноді метагенетичними вважають осади або осад. породи, що утворилися під час діагенет. змін ін. осад. порід.
Рекомендована література
- Логвиненко Н. В. Постдиагенетические изменения осадочных пород. Ленинград, 1968;
- Диагенез и катагенез осадочных образований / Пер. с англ. Москва, 1971;
- Зациха Б. В. Кристаллогенезис и типоморфные особенности минералов ртутного и флюоритового оруденений Украины. К., 1989;
- Лукин А. Е. Литолого-динамические факторы нефтегазонакопления в авлокогенных бассейнах. К., 1997;
- Махнач А. А. Стадиальный анализ литогенеза. Минск, 2000;
- Шехунова С. Б. Постседиментаційний літогенез соленосних формацій // Зб. наук. пр. Інституту геол. наук НАНУ. 2010. Вип. 3;
- A Dictionary of Geology and Earth Scinces. Oxford, 2013.