Металогенія

МЕТАЛОГЕНІ́Я — вче­н­ня про генезис корисних копалин. Ін. назва — мінерагенія. Термін «М.» за­пропонував 1892 франц. геолог Л. де Лоне. М. ви­вчає процеси утворе­н­ня та геол. закономірності пошире­н­ня як металічних корисних копалин, так і неметалічних корисних копалин у просторі та часі, залежність цих процесів від регіон. і тектон. особливостей земної кори, що сформувалися під час її геол. роз­витку. У світ. геол. літературі 20 ст. трапляється ін. ро­зумі­н­ня терміна «М.»: його вживали в дослідж., присвячених про­блемам формува­н­ня тільки рудних корисних копалин, у цьому значен­ні він близький до терміна «рудо­утворе­н­ня». У вузькому сенсі термін «мінерагенія» іноді за­стосовують до закономірностей пошире­н­ня неметаліч. корис. копалин. Рад. гео­логи до про­блем М. не зараховували умови утворе­н­ня горючих корисних копалин, проте перші металогенічні карти Л. де Лоне містили деякі узагальне­н­ня із закономірностей пошире­н­ня й нафт. родовищ. У сучас. геології у звʼязку з усві­домле­н­ням знач. ролі наскріз. флюїдодинаміч. процесів і глибин. дегазації у формуван­ні скупчень корис. копалин та встановлених генетич. і парагенетич. закономірностях рудогенезу, нафтидогенезу та нафтогазо­­утворе­н­ня за­стосува­н­ня терміна «мінерагенія» поширюється і на вуглеводневі поклади. Роз­різняють М. загальну (ви­вчає заг. закономірності пошире­н­ня корис. копалин у геол. просторі та часі), регіон. (досліджує характерні прояви мінералізації в межах певних структурно-тектоніч. одиниць, що можуть містити кілька її генерацій), спец. (роз­глядає закономірності утворе­н­ня родовищ однієї корис. копалини або вузької групи копалин). Осн. зав­да­н­ня М. — роз­робле­н­ня критеріїв про­гнозува­н­ня нових рудонос. площ, а від­так вона тісно повʼязана з вче­н­ням про корисні копалини. Перші широкі узагальне­н­ня щодо М. тер. України виклав В. Бондарчук у моно­графії «Геологія родовищ корисних копалин України» (К., 1969). Я. Бєлєвцев від­повід­но до осн. етапів формува­н­ня платформ з ви­значе­н­ням провід. ролі процесів метаморфізму та гранітизації у формуван­ні ендоген. мінералізації описав М. рухливих зон докембрій. фундаменту, середин. масивів фундаменту та платформ. чохла, ви­значив їхню металогенічну спеціалізацію. Знач. внесок у теорію М. зробив М. Семененко. Низку статей з про­блем регіон. і спец. М. України на­друковано в період. вид. «Мінеральні ресурси України», «Геология и полезные ископае­мые Мирового океана», «Геологічний журнал», «Мінералогічний журнал», «Геохімія та рудо­утворе­н­ня», «Збірник наукових праць Ін­ституту геологічних наук НАН України», «Геологія та геохімія горючих копалин» та ін. Одним із гол. результатів узагальнень металогеніч. робіт є металогенічна карта, що укладають на геол. та/або тектон. основі. Вона показує закономірності проявів металогеніч. епох, роз­міще­н­ня металогеніч. провінцій, рудонос. площ, родовищ та осередків мінералізації у звʼязку із різними геол. факторами — седиментацією, тектонікою, магматизмом, метаморфізмом. Про­гнозне значе­н­ня мають створені для тер. України узагальне­н­ня «Метал­логеническая карта Украинского щита» (Ленин­град; Киев, 1990; серед укладачів — Л. Галецький, В. Попов, Л. Бочай), «Комплексна металогенічна карта України» (К., 2002; А. Войновський, Л. Бочай, С. Нечаєв та ін.).

Завантажити статтю