Горючі корисні копалини
Визначення і загальна характеристика
ГОРЮ́ЧІ КОРИ́СНІ КОПА́ЛИНИ — природні сполуки, що мають здатність горіти і використовуються в народному господарстві як джерело теплової енергії. До Г. к. к. належать: камʼяне вугілля, буре вугілля, торф, горючі сланці, вуглисті сланці, нафта і гази природні горючі. Доведено органічне, переважно рослинне походження торфу й вугілля. Питання про вихідний матеріал нафти і його перетворення є дискусійним; існують гіпотези органіч. та неорганіч. її походження. У звʼязку з недостат. даними для генетич. класифікації існує поділ Г. к. к. за фіз. ознаками: тверді — викопне вугілля, горючі сланці, торф; рідкі — нафта, конденсат; газоподібні — горючі гази.
Тер. України відзначається різноманітністю й знач. запасами Г. к. к., які є основою її паливно-енергетич. ресурсів і сировиною для розвитку окремих галузей хім. промисловості та металургії. Важливими складовими Г. к. к. є нафта й газ. Осн. поклади їх зосереджені у 2-х регіонах. Найбільша — Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область. Тут виявлено понад 140 родовищ газу, нафти та конденсату. У Передкарпатській нафтогазоносній області виявлено бл. 70 родовищ. Це найбільш освоєна в Україні область нафто- й газодобування. Частина її родовищ уже вичерпана. Завдяки проведеним розвідув. роботам виділено нові області, перспективні на нафту й газ: Причорноморсько-Кримська (виявлено бл. 20 родовищ) і Волино-Поділ. (2 родовища).
Провідне місце у балансі Г. к. к. займає камʼяне вугілля. Пром. запаси камʼяного вугілля зосереджені у 2-х басейнах. Осн. з них — Донецький камʼяновугільний басейн. У частині басейну, що міститься на території України, видобуток становить більш як 80 % заг. в басейні і майже 87 % від усього в Україні. Тут відомі усі осн. марки камʼяного вугілля. За запасами антрациту Донбас займав провідне місце в колиш. СРСР. Львівсько-Волинський камʼяновугільний басейн, що має порівняно невеликі запаси, відіграє важливу роль у зміцненні палив. бази пд.-зх. частини України. Поклади бурого вугілля зосереджені у Дніпровському буровугільному басейні, який забезпечує місц. енергет., пром. і побут. паливом центр. області. Буровугіл. поклади виявлено також у Придністровʼї, Передкарпатті й Закарпатті. Горючі сланці пром. значення розвідані в Бовтис. западині на межі Кіровогр. і Черкас. обл., невеликі поклади — у Хмельн. обл. До Г. к. к. відносять і менілітові сланці в Укр. Карпатах. Геол. запаси їх становлять 500 млрд т. Торф зосереджений у пн. та зх. частинах України. Розвідані пром. запаси його на пл. бл. 800 тис. га становлять 2,5 млрд т. В цілому Україна добре забезпечена Г. к. к., що є важливою передумовою розвитку її паливно-енергетич. комплексу.
Літ.: Бондарчук В. Г. Геологія родовищ корисних копалин України. К., 1966; Доленко Г. Н. та ін. Нефтегазоносные провинции Украины. К., 1985; Зоны нефтегазонакопления Украины. Москва, 1987.
Г. Н. Доленко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
