Мацокін Микола Петрович
МАЦО́КІН Микола Петрович (11(23). 12. 1886, Київ — 08. 10. 1937, Москва) — сходознавець. Навч. у Харків. університеті, 1912 закін. Владивостоц. сх. інститут (Росія). Працював в упр. Китай.-Сх. залізниці у м. Харбін (Маньчжурія, нині Китай), звідки звільнений 1919 за критику фінанс. політики керівництва в г. «Новая жизнь»; викладав у Далекосх. університеті (Владивосток); був співроб. Ген. консульства СРСР у Харбіні (1924–27); від 1930 — у Моск. інституті сходознавства. Вивчав граматику япон. та китай. мов, одним із перших здійснив спробу застосувати до япон. мови методи теор. лінгвістики. Займався перекладом документів з китай. та япон. мов, а також аналізом зовн. політики, соціології, економіки та військ. потенціалу Японії для органів держ. безпеки СРСР. У вересні 1931 заарешт., за звинуваченням у шпигунстві на користь Японії засудж. до 10-ти р. таборів. 1934 умовно-дострок. звільнений, працював у Моск. енергет. інституті. 26 липня 1937 заарешт. удруге, у жовтні того ж року засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1992.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материнская филиация в Восточной и Центральной Азии. Вып. 1–2. Владивосток, 1910–11; Социология и востоковедение в связи с историей семьи на Дальнем Востоке. Владивосток, 1921; Японский миф об удалении богини Аматэрасу в небесный грот и солнечная магия. Владивосток, 1921; Очерк морфологии настоящего времени японского глагола. Владивосток, 1929; Несколько замечаний о японской феодальной литературе и ее переводах // Рев. Восток. 1935. № 6.
Рекомендована література
- Люди и судьбы: Биобиблиогр. слов. востоковедов — жертв полит. террора в советский период (1917–1991). С.-Петербург, 2003.
Завантажити статтю
Людина 
