Боголюбов Михайло Миколайович

Визначення і загальна характеристика

БОГОЛЮ́БОВ Михайло Микола­йович (11 (24). 01. 1918, Київ — 25. 11. 2010, С.-Петербург) — сходо­знавець. Син Миколи Михайловича, брат Миколи Микола­йовича та Олексія Микола­йовича Боголюбових. Доктор філологічних наук (1957), професор (1959), академік РАН (1990). Державні нагороди СРСР. Навч. в Укр. ін­ституті лінгвіст. освіти (1935–36), закін. Ленінгр. університет (1941). Працював викл. Військ. академії (Москва, 1941–44), на філол. факультеті Моск. університету (1944– 46), Ленінгр. університету (від 1946): у 1960–95 — декан, від 1995 — почес. декан схід. ф-ту. Водночас — науковий спів­робітник Ленінгр. від­діл. Ін­ституту сходо­знавства АН СРСР (1946, 1958–61). Читав лекції в Каліфорн. (Лос-Анджелес, Берклі), Тегеран. і Кабул. університетах. Осн. напрями наук. діяльності: порівнял.-істор. ви­вче­н­ня іран. мов, етимол. роз­відки та публікація памʼяток согдій. писемності, хорезмій. мови та дослідже­н­ня арамей. написів. Праці з перс., таджиц., хорезмій., ягноб., согдій., араб., євр. мов.

Пр.: Древнеперсидские этимологии // Древний мир. Москва, 1962; О двух арамейских надписях из со­брания Поньона // Восточная филология. Тбилиси, 1972; Арамейская версия лидийско-арамейской билингвы // ВЯ. 1974. № 6; Отражение на­званий звезд и созвездий Лун­ного Зодиака в согдийской ономастике // Иран. языко­знание. 1981. Москва, 1985; Праздник «Сокрушения Вритры» в древнем Хорезме // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. Москва, 1985. Т. 44, № 3; Армазская эпитафия // Ирано-афразий. контакты. Москва, 1987; Православие на Дальнем Востоке: Сб. ст. С.-Петербург, 1996.

Літ.: М. Н. Боголюбов: К 60-летию со дня рожд. // Уч. зап. Ленингр. університета. 1977. № 396. Сер. востоковед. наук. Вып. 21; Болдырев А. Н., Грюнберг А. Л., Стеблин-Каменский И. М. Михаил Николаевич Боголюбов: К 70-летию со дня рожд. // Там само. 1988. № 422. Вып. 30.

О. М. Боголюбов

Завантажити статтю