МІЛЄ́ЄВ Дмитро Васильович (22. 08. 1878, с. Хвостиха, нині Ульянов. обл., РФ — 19. 07. 1914, Київ) — архітектор, археолог. Член Імператор. археол. комісії та Рос. археол. товариства. Навч. у Ромен. реал. училищі (нині Сум. обл., 1888–97), на архіт. від­діл. С.-Петербур. АМ (1898–1906), у С.-Петербур. археол. ін­ституті (1906–08). Від 1908 — спів­роб. Імператор. археол. комі­сії. Ви­вчав старовин­ну рос. арх-ру, здійснив обміри і фотофіксацію багатьох деревʼяних цер­ков на Пн. Росії, брав участь у роз­копках Василів. церкви у м. Ов­­руч (нині Житомир. обл.) під керівництвом П. Покришкіна. Фактич. кер. (номінал. — Б. Фармаковський) роз­копок, які проводила у Києві Імператор. археол. комісія: Десятин. церкви (1908–14); у вівтарі Софій. собору (1910); у садибах Софій. митрополичого дому (1909–10), Трубецького (1910), Новицької (1910–11), Купец. саду, Муз. училища, Земських притулків (усі — 1911); палац. споруд у Десятин. провулку (1914). Дослідж. у різних місцях центр. частини Києва до­зволили від­крити неві­домі раніше муровані споруди міста давньорус. часу, фортифікац. укріпле­н­ня 18 ст., зʼясувати топо­графію середньовіч. міста. 1911–13 також керував ре­ставрац. роботами в Іпатіїв. монастирі у м. Кос­трома (Росія). Результати роз­копок, здійснених М., ви­вчено лише на поч. 21 ст.