«КІ́ЕВСКІЕ О́ТКЛИКИ» — щоден­на літературно-політична, економічна та громадська газета. Виходила 1903–1907 російською мовою; наклад близько 25 тис. примірників (1905). Засновано — І. Александровський та Г. Александровський; серед видавців — І. Лучицький (і редактор), Є. Ківлицький, М. Требінська; редактор — В. Науменко, О. Саліковський, М. Василенко, М. Ратнер. Із ви­да­н­ням спів­працювали С. Єфремов, Б. Кістяківський, М. Могилянський, С. Петлюра, Олена Пчілка, І. Стешенко. Основні рубрики: «Хроника», «Внутренія извѣстія», «Иностраныя извѣстія», «Изъ прошлого», «Нашъ край». Спочатку друкували без цензури. 1905 подали пере­клади прус­ських, іспанських, португальських, італійських і данської кон­ституцій із перед­мовами. Вплив газети в Києві та Київській губернії зро­став. Під час загального страйку працівників Пів­ден­но-Західної залізниці 1905 не видавали. Після погрому в Києві у звʼязку з ви­да­н­ням маніфесту 17 жовтня 1905 протягом тижня вміщували листи, свідче­н­ня очевидців. 15 січня 1906 на­друкували ста­т­тю про каральну екс­педицію Ф. Філонова у с. Великі Сорочинці (нині Миргородського ра­йону Полтавської обл.), від­критий лист В. Короленка. 20 січня 1906 газету закрито за роз­порядже­н­ням міністра внутрішніх справ Росії П. Дурново. На­ступного дня ви­йшла під на­звою «Кіевскіе отголоски», однак цензор виявив звʼязок із газетою «К. о.». Коли газету готували під на­звою «Киевский голос», було проведено обшуки у редакції, на квартирах спів­робітників, заарештовано М. Василенка. Видавали як «Отголоски жизни» (особливу увагу приділяли питан­ню виборів до Державної думи у Києві), згодом — «Киевский голос» (редактор С. Дрелінг), під від­новленою на­звою — «К. о.» (про­існувала тиждень), згодом — «Киевские вести» (1911 обʼ­єд­нано із газетою «Киевская почта»).