МОКІЄ́НКО Валерій Михайлович (Мокиенко Валерий Михайлович; 16. 02. 1940, м. Керч, нині АР Крим) — російський мово­знавець. Доктор філологічних наук (1977), професор (1979). Закін. Ленінгр. університет (1964), де й працює від 1966 (нині С.-Пе­тер­бур. університет): 1972–79 — доцент кафедри словʼян. філології, 1979–90 — завідувач кафедри російської мови, водночас декан факультету російської мови як іноземної, від 1990 — професор кафедри словʼян. філології. Водночас від 1995 — в Ін­ституті славістики Ґрайфсвальд. університету (Німеч­чина): 1996–2005 — завідувач кафедри україністики, 1999–2001 — директор 1995–2001 був кер. «Українікуму» (м. Ґрайфсвальд) — наук.-пед. форуму з дослідж. і викла­да­н­ня української мови і культури. Від 1996 — чл. Асоц. україністів Німеч­чини. У 1970–90-х рр. читав курси славістики в університетах Європи і США. Наукові дослідже­н­ня: рос. і словʼян. фразеологія та пареміологія; етнолінгвістика; суб­стандартна лексика. Уклав низку словників і довід­ників, зокрема «Словарь фразеологических синонимов рус­ского языка» (Ростов-на-Дону, 1997), «Словарь рус­ской фразеологии», «Толко­вый словарь языка Совдепии» (обидва — 1998), «Большой словарь рус­ского жаргона» (2000; усі — С.-Пе­тербург, спів­­авт.). Низка публікацій М. присвяч. укр. про­блематиці, зокрема був спів­­автором перед­мови «Олекса Горбач і його праця “Арґо на Україні”» («Арґо на Україні», Л., 2006).