Мокієнко Валерій Михайлович
МОКІЄ́НКО Валерій Михайлович (Мокиенко Валерий Михайлович; 16. 02. 1940, м. Керч, нині АР Крим) — російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1977), професор (1979). Закін. Ленінгр. університет (1964), де й працює від 1966 (нині С.-Петербур. університет): 1972–79 — доцент кафедри слов’ян. філології, 1979–90 — завідувач кафедри російської мови, водночас декан факультету російської мови як іноземної, від 1990 — професор кафедри слов’ян. філології. Водночас від 1995 — в Інституті славістики Ґрайфсвальд. університету (Німеччина): 1996–2005 — завідувач кафедри україністики, 1999–2001 — директор 1995–2001 був кер. «Українікуму» (м. Ґрайфсвальд) — наук.-пед. форуму з дослідж. і викладання української мови і культури. Від 1996 — чл. Асоц. україністів Німеччини. У 1970–90-х рр. читав курси славістики в університетах Європи і США. Наукові дослідження: рос. і слов’ян. фразеологія та пареміологія; етнолінгвістика; субстандартна лексика. Уклав низку словників і довідників, зокрема «Словарь фразеологических синонимов русского языка» (Ростов-на-Дону, 1997), «Словарь русской фразеологии», «Толковый словарь языка Совдепии» (обидва — 1998), «Большой словарь русского жаргона» (2000; усі — С.-Петербург, співавт.). Низка публікацій М. присвяч. укр. проблематиці, зокрема був співавтором передмови «Олекса Горбач і його праця “Арґо на Україні”» («Арґо на Україні», Л., 2006).
Додаткові відомості
- Основні праці
- В глубь поговорки. Москва, 1975; Славянская фразеология: Учеб. пособ. Москва, 1980; Образы русской речи: Истор.-этимол. и этнолингвист. очерки фразеологии. Ленинград, 1986; Загадки русской фразеологии. Москва, 1990; Значение украинского языка для славистики // 3-й Міжнар. конгрес україністів, 26–29 серпня 1996. Х., 1996; Украинские источники русского жаргона // Укр. і слов’ян. мовознавство: Міжнар. конф. на честь 80-річчя проф. Й. Дзендзелівського. Уж., 2001.
Рекомендована література
- Слово во времени и пространстве: К 60-летию профессора В. М. Мокиенко. С.-Петербург, 2000.