МОРО́З-СТРІЛЕ́ЦЬ Тамара Михайлівна (14(27). 10. 1905, Полтава — 02. 01. 1994, Київ) — письмен­ниця, літературо­знавець. Дружина Г. Косинки. Член СПУ (1991). Літ. премія ім. Д. Загула (1991). Навч. у Київ. худож. ін­ституті (1927–30), закін. Київ. ін­ститут кінемато­графії (1934). Працювала н. с. Ін­ституту судової екс­пертизи (Харків), бібліо­графом Харків. наук. б-ки. Після реабілітації чоловіка (1957) присвятила своє життя роз­шуку й публікації його твор. спадщини, ви­вчен­ню літ. процесу поч. 20 ст. Авторка числен. роз­відок, зокрема у ж. «Вітчизна», про неві­домі й малові­домі сторінки життя і творчості Г. Косинки («Косинчині роз­повіді», 1969, № 7; «З криниці болю», 1988, № 9), Д. Загула («Син Буковини», 1970, № 8), О. Довженка («Спогад», 1974, № 9), М. Кічури («Незабутні дні», 1981, № 1), Є. Плужника («Ре­пресований через місяць», 1988, № 2) та ін. письмен­ників, діячів укр. культури. Видала кн. «Голос па­мʼяті» (К., 1989), що містить нариси, спогади про Г. Косинку та його оточе­н­ня — В. Стефаника, О. Кобилянську, Остапа Вишню, П. Тичину, М. Рильського, Є. Плужника, В. Під­могильного, Т. Осьмачку, В. Касіяна, М. Заньковецьку та багатьох ін. митців, у ній документально від­творено атмо­­сферу літ. життя 1920–30-х рр. Упорядкувала зб. творів Г. Косинки «Гармонія» (1971; 1988), «Заквітчаний сон» (1990; обидві — Київ), «Вечерние тени» (Мос­ква, 1991; перекл. з української мови), кн. спогадів «Про Григорія Косинку» (К., 1969).