МІХАЛО́ВСЬКИЙ Казімєж-Юзеф (Michalowski Kazimierz Jozef; 14. 12. 1901, Тернопіль — 01. 01. 1981, Варшава) — польський археолог. Доктор габіліт. (1931), професор (1933). Закін. Терноп. г-зію, 1926 здобув докторат у Львів. університеті, де й працював: 1929–33 — приват-доцент кафедри класич. археології; 1931–72 — засн. і завідувач кафедри серед­земномор. археології Варшав. університету; водночас від 1956 — зав. Від­діл. серед­земномор. археології Польс. АН (Варшава). З поч. 2-ї світової війни 1939 мобілізов. до польс. армії, потрапив у нім. полон, до 1945 утримувався у концтаборі. Один із провід. польс. єгиптологів. 1936–39 і у 1950–60-і рр. проводив археол. дослідж. у Єгипті, 1956–59 — спів­кер. рад.-польс. екс­педиції з ви­вче­н­ня грец. колонії Мірмекій (сучасна пн. частина Керчен. бухти, АР Крим). Проводив також роз­копки у Сирії (від 1959), Су­дані (від 1961), на Кіпрі (від 1965) та в Іраку (від 1975). Погру­д­дя М. встановлено у парку Каїр. музею, його імʼям на­звано Центр серед­земномор. археології Варшав. університету.