Мінеральних добрив промисловість

Визначення і загальна характеристика

МІНЕРА́ЛЬНИХ ДО́БРИВ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — під­галузь хімічної промисловості, під­приємства якої виробляють мінеральні азотні, фосфатні, калійні, складні й комплексні добрива, кислоти фосфору, сірчану, азотну, солі фосфору, барію, сірчистий натрій, різні солі, що містять фтор, тощо. Від­тоді як нім. хімік Ю. Лібіх довів необхідність мінерал. живле­н­ня рослин (1840) і вина­йшов засіб одержа­н­ня фосфорного добрива, ві­домого під на­звою «простий суперфосфат», М. д. п. про­йшла довгий шлях роз­витку і пере­творилася в одну з найбільш тон­наж. галузей світ. хім. промисловості. В Україні до 1917 діяли 2 суперфосфатні заводи — у Він­ниці та Одесі. Вони працювали частково на привіз. сировині (марок­кан. фосфорити) й на фосфатах Поділ. родовища. З від­кри­т­тям 1926 на Кольському п-ові (РФ) апатит. родовища, про­блема сировини для виробництва фосфор. добрив в Україні була вирішена. 1930 Вінн. завод пере­ведено на апатит. концентрат і побудовано цех простого суперфосфату на Костянтинівському державному хімічному заводі. 1954 уведено в дію Сумський суперфосфатний завод. Від 1970-х рр. роз­почато виготовле­н­ня складних добрив, що містять два або три пожив. елементи (азот-фосфор, азот-фосфор-калій): амофос, нітрофос, діамофос, нітроамофоска тощо. У 1980-і рр. побудовано цехи з виробництва рідких комплекс. добрив, корм. добавок для тварин тощо. Для під­вище­н­ня урожайності с.-г. культур, нормал. росту і роз­витку рослин потрібні різні поживні елементи у формі, що добре засвоюється рослинами. Осн. жит­тєво важливими елементами для рослин є азот, фосфор і калій, їх засвоюють рослини з ґрунту. Для живле­н­ня рослин ці та ін. елементи вносять у ґрунт у ви­гляді мінеральних добрив (М. д.).

Агрохіміками доведено, що при забезпечен­ні рослин усіма пожив. речовинами можна отримати до 50 % під­вище­н­ня урожайності практично всіх культур землеробства. М. д. залежно від способу виробництва класифікують на прості й комплексні. Прості — М. д., що містять один пожив. елемент — азот, фосфор або калій. До них належать, напр., простий і по­двій. суперфосфат, фосфоритне борошно (фосфорні добрива), аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію (азотні добрива), хлористий калій, сульфат калію (калійні добрива). Комплексні добрива містять не менше двох живильних для рослин речовин у різних по­єд­на­н­нях і спів­від­ноше­н­нях, складні добрива — два і більше поживних для рослин елементів, що входять до складу одного хім. зʼ­єд­на­н­ня, напр., фосфати амонію, нітрофосфати тощо. Складно-змішані добрива отримують змішува­н­ням готових простих добрив з уведе­н­ням до суміші рідких і газоподіб. продуктів.

Зокрема, за даними проведеного аналізу інформації Продовол. та с.-г. організацією (FAO) ООН, фактич. рівень внесе­н­ня М. д. у різних країнах світу є досить високим. Найвищий показник спо­стерігається у Нідерландах, де в середньому із роз­рахунку на 1 га наявної земел. площі використовують для с.-г. виробництва 258 кг М. д. у пере­рахунку на 100 % осн. пожив. речовин, у Великій Британії — 247 кг, Ізраїлі — 240 кг, Німеч­чині — 202 кг, Білорусі — 194 кг, Польщі — 176 кг, Франції — 169 кг, Чехії — 153 кг, США — 137 кг, Італії — 129 кг, Угорщині — 118 кг, Туреч­чині — 107 кг. З огляду на це можна також стверджувати, що наявний рівень серед. урожайності вирощува­н­ня осн. с.-г. культур у Нідерландах, Великій Британії, Ізраїлі та Німеч­чині — один із найвищих у світі, що є знач. мірою результатом оптимал. викори­ста­н­ня М. д. в аграр. виробництві на основі дотрима­н­ня рекомендацій науковців цих країн та їх правильного ро­зумі­н­ня з боку місц. фермерів за наявності від­повід. фінанс. можливостей і до­ступності забезпече­н­ня при­дба­н­ня. Нинішній рівень викори­ста­н­ня М. д. у вітчизн. с. госп-ві, попри позитивні тенденції остан. років, залишається ще досить низьким як порівняно з рекомендаціями науковців та фахівців галузі, так і від­носно показників багатьох роз­винутих країн світу. Якщо порівняти окремі показники статистики із роз­рахунку на 1 га удобреної площі, то обсяги внесе­н­ня усіх видів М. д. за вказаний період збільшилися від 98 до 123 кг, або майже в 1,2 раза, а її частка під­вищилася від 80,8 до 89,4 % (Табл. 1).

Аналіз структури обсягу внесе­н­ня М. д. 2017 за часткою пожив. речовин виявив, що бл. 67,3 % їх становили азотні, 17,9 % — фосфорні й 14,8 % — калійні. Враховуючи той факт, що нині наявний рівень викори­ста­н­ня М. д. у с. госп-ві не лише сут­тєво від­стає від аналог. показника роз­винутих в аграр. від­ношен­ні країн світу, але й не забезпечує простого дотрима­н­ня балансу пожив. речовин в агро­сфері, то можна очікувати в подальшому його під­вище­н­ня як важливого стратег. чин­ника збереже­н­ня конкуренто­спроможності галузі. Багато в чому це залежить від можливостей збереже­н­ня і нарощува­н­ня потужностей вітчизн. хім. промисловості. Найбільшим по­стачальником М. д. на світ. ринок є компанія «PotashCorp» (Канада), на­ступна — «Mosaic» (США), до десятки лідерів також входять «Беларуськалий» (Білорусь), «OCP» (Марок­ко), «Agrium» (Канада), «Is­rael Chemicals» (Ізраїль), «Yara» (Україна), «Уралкалий», «Сильвинит» (обидві — РФ). Серед ін. потуж. виробників — «Sinochem» (Китай), «IFFCO» (Індія), «Еврохим», «Фосагро», «Тольят­тиазот» (усі — РФ), «SAFCO» (Саудів. Аравія), «EFC», «AFCCO» (обидва — Єгипет), ПАТ «Азот» (Україна) та «Koch» (США). Так, у структурі світ. виробництва азот. добрив найбільшу частку ринку в 2010-і рр. має Китай — 34 %, Україна — 3 % світ. ринку, фосфат. добрив — США (24 %), на­ступна — РФ (17 %).

Вироб-во М. д. завжди було і є одним зі стратегічно важливих сегментів вітчизн. хім. промисловості, що орієнтоване не лише на екс­порт, а й на забезпече­н­ня внутр. потреб аграр. сектору економіки. Остан. роками галузь зіткнулася із про­блемами забезпече­н­ня сировиною для виготовле­н­ня М. д., що вплинуло на стабільність роботи хім. під­приємств. Більшість з них виготовляють азотні добрива, а від­так, сут­тєво залежать від по­стача­н­ня імпорт. газу та його ціни. Значне її під­вище­н­ня призводить фактично до зниже­н­ня конкуренто­спроможності виробництва М. д. та скороче­н­ня екс­порт. потенціалу галузі. Ці про­блеми без­посередньо впливають на обсяги виробництва азот. добрив упродовж остан. років. Якщо 2010 в Україні виготовлено 2079,4 тис. т азот. добрив у пере­рахунку на поживні речовини (N), 2013 — 3474,6 тис. т, то 2017 — 1404,0 тис. т. Особливістю виробництва М. д. є те, що їх можуть також використовувати як компоненти для отрима­н­ня ін. видів продукції хім. промисловості. 2017 у структурі їх випуску пере­важав аміак без­водний, а також ніт­рат амонію (Табл. 2).

Значну частину азот. М. д. в Украї­ні виготовляють на під­приємствах ХК «Ostchem Holding AG», що обʼ­єд­нує, зокрема, ПАТи «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот», Сіверськодонец. обʼ­єдн. «Азот» (Луган. обл.) та ін. під­приємства хім. промисловості. Також азотні добрива випускає Одеський припортовий завод. Щодо ін. видів М. д. — фосфор. і калійних, то їхнє виробництво сут­тєво коливається в різні роки. Деяке зро­ста­н­ня випуску фосфор. добрив спо­стерігалося лише 2010–12, коли його обсяги без­посередньо збільшилися більш ніж удвічі — від 22,5 до 51,6 тис. т. Подібна ситуація склалася також із калій. добривами, 2016 їхнє виробництво становило 4,8 тис. т. Нині випуск фосфор. добрив в Україні з кожним роком знижується. Насамперед це пояснюється різким під­вище­н­ням ціни на рос. апатит. концентрат — сировину, на якій базувалося укр. виробництво фосфат. добрив.

В остан­ні роки під­приємства працюють на пн.-афр. (алжир., марок­кан.) та сирій. фосфоритах. Нині досить велику частину складних комплекс. М. д. імпортують, хоча вітчизн. хім. пром-сть має потенціал збільше­н­ня обсягів їхнього виробництва. Зокрема це стосується діяльності ПАТ «Сумихім­пром», де випускають значну номенклатуру М. д.: сульфат амонію, суперагро NP (10:40, 12:24) та NPК (4:20:20, 15:15:15, 5:16:36, 6:24:12, 8:19:29, 8:24:24, 10:20:20, 10:26:26, 12:24:12, 14:18:18 +6S+1B і 14:23:14 +6S+1B), суперфосфат гранульов. амонізований. Вітчизн. ринок М. д., з метою нарощува­н­ня виробництва та екс­порту продукції, потребує реорганізації осн. видів діяльності (позитив. зміни кількісно-якіс. параметрів маркетинг. діяльності, сфери виробництва та звʼязків із по­стачальниками сировини, транс­порт. діяльності та сфери збуту), а також інтенсив. роз­витку додатк. видів діяльності (роз­витку екс­порт­но-орієнтованих фінанс. послуг, внутр. корпоратив. інтеграції та між­корпоратив. спів­­роб-ва, створе­н­ня й актив. викори­ста­н­ня торг. марки). Такий під­хід до реформува­н­ня галузі означатиме викори­ста­н­ня науково об­ґрунтованої конкурент. стратегії, яка реалізується у сві­домому формуван­ні між­нар. конкуренції.

Осн. наук. ін­ституціями, що ви­вчають про­блеми виробництва М. д. в Україні, є Сумський державний науково-дослідний ін­ститут мінеральних добрив і пігментів, Сумський державний університет, «Харківський політехнічний ін­ститут» Національний технічний університет, «Київсь­кий політехнічний ін­ститут» Національний технічний університет України, з проектува­н­ня під­приємств М. д. п. — ПАТ «Урхім­проект» (Суми). Серед провід. учених галузі — В. Склабінський, І. Астрелін, С. Вакал.

Літ.: Сметана В. Світовий ринок мінеральних добрив: реалізація конкурентних пере­ваг виробників // Вісн. Київ. університету. Сер. Економіка. 2010. Вип. 50; Саліхова О. Конкуренто­спроможність українських виробників азотних добрив: про­блеми та шляхи їх виріше­н­ня // Економіст. 2010. № 5; Губатенко Н. И. Мировой рынок минеральных удобрений. Д., 2012; Кудинова О. Потенциал мирового рынка минеральных удобрений // Конъюнктура. 2012. № 1; Баталова О. А., Дружиніна О. С. Місце України на світовому ринку мінеральних добрив // Ефективна економіка. 2014. № 11; Дудка С. В., Подустов М. О., Дзевочко О. М. та ін. Роз­робка математичної моделі і про­грамного забезпече­н­ня процеса грануло­утворе­н­ня мінеральних добрив // Інтегров. технології та енерго­збереже­н­ня. 2015. № 1; Вони ж. Під­вище­н­ня енергоефективності та рівня екологічної без­пеки виробництва мінеральних добрив // Там само. № 2; Казакова І. В. Особливості формува­н­ня світового та вітчизняного ринків мінеральних добрив // Економіка і про­гнозува­н­ня. 2015. № 2; Гладких Д. Є. Потенціал світового ринку мінеральних добрив в умовах економічної кризи // Вісн. Приазов. тех. університету. Сер. Екон. науки. 2015. Вип. 30.

С. В. Дудка

Завантажити статтю