Муравченко Федір Михайлович

МУРА́ВЧЕНКО Федір Михайлович (18. 03. 1929, с. Запоріж­жя-Грудовате Синельників. р-ну, нині Дні­проп. обл. — 08. 02. 2010, Запоріж­жя) — фахівець у галузі авіаційного двигунобудува­н­ня. Доктор технічних наук (1991), професор (1999), член-кореспондент НАНУ (2003). Герой України (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Держ. премії СРСР (1984) та України (1994) в галузі науки і техніки Повний кавалер ордена «За заслуги» (1994, 1999, 2005), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2009). Закін. Харків. авіац. ін­ститут (1954). Від­тоді працював у Запоріз. маш.-буд. КБ «Про­грес» («Івченко-Про­грес»): від 1965 — пров. кон­структор, від 1967 — за­ступник гол. кон­структора з екс­перим. робіт, від 1983 — пров. кон­структор, 1-й заст. кер., від 1989 — ген. кон­структор, кер. Водночас від 1999 — професор кафедри кон­струкції авіац. двигунів Нац. аерокосміч. університету «Харків. авіац. ін­ститут». Брав участь у створен­ні 44-х типів і модифікацій авіа­двигунів. Об­ґрунтував і за­стосував концепції створе­н­ня сімейства турборе­актив. двигунів з великим ступенем двоконтурності (за окремими напрямами не мають аналогів у світ. практиці), дають змогу значно знизити витрати на роз­робле­н­ня, сертифікацію і впровадже­н­ня у серійне виробництво авіа­двигунів, газ. турбін пром. при­значе­н­ня. За цими концепціями і під керівництвом М. створ. і впроваджено в серійне виробництво: перший вітчизн. турборе­актив. двигун з високим ступенем двоконтурності Д-36, що екс­плуатується на літаках Ан-72, -74, -74ТК-300, Як-42; один із найпотужніших у світі двигун Д-18Т для важких транс­порт. літаків Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія»; турбовал. двигун Д-136 для вертольота Мі-26, який за потужністю і вантажопід­йомністю не має аналогів у світі; високонадійні турборе­активні двигуни АІ-25ТЛ і ДВ-2 для навч.-тренувал. літаків L-39 і L-59 чес. виробництва; поколі­н­ня нових двигунів сімейства Д-436 для пасажир. літаків Ту-334, Ан-148 і літака-амфібії Бе-200; турбогвинт. двигун ТВ3-117ВМА-СБМ1 і допоміж. АІ9-3Б для літака Ан-140; авіа­двигун 5-го поколі­н­ня Д-27 — перший у світ. практиці гвинтовентиляторний, що забезпечує унікал. параметри серед. транс­порт. літака Ан-70. За його без­посеред. участі проведено інжиніринг. роботи із забезпече­н­ня надійності та під­вище­н­ня ресурсу двигунів, що знаходяться в екс­плуатації, — усі модифікації АІ-20, -24, -25Т, -25ТЛ, -9, -9В, Д-36, -136, -18Т; сертифіковано ефективні генератори інерт. газів ГІГ-8, АІ-19ГІГ для гасі­н­ня пожеж, газ. турбіни Д-336 потуж. від 4 до 10 МВт, якими оснащені газоперекачувал. станції України, РФ, Ірану, Туреч­чини, Болгарії, Азербайджану, Турк­мені­стану. Спів­автор моно­графії «Технологическое обеспечение эксплуатацион­ных характеристик деталей ГТД» (ч. 1–4, З., 2003–14). Осн. наук. праці закритого характеру. 2009 у Запоріж­жі на будинку, де мешкав М., встановлено мемор. дошку, 2011 у смт Юрʼївка Дні­проп. обл. — погру­д­дя М. (також його імʼям на­звано вулиці). 2010 створ. благодій. фонд «Памʼяті Ф. Муравченка».

Завантажити статтю