КІРОВОГРА́ДСЬКИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ ОБЛАСНИ́Й УКРАЇ́НСЬКИЙ МУЗИ́ЧНО-ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР імені М. Кропивницького Засновано 1882 М. Кропивницьким у м. Єлисавет­град (нині Кірово­град) як Перший національний професійний реалістичний театр, від 1925 — імені Т. Шевченка, 1928–32 — робітничо-селянський театр (у звʼязку із аварійністю приміще­н­ня пере­ведено до Чернігова). 1938 в м. Олександрія (нині Кірово­градська обл.) створено Третій обласний колгоспний театр на базі Пʼятого робітничо-селянського театру, від 1940 — Олександрійський робітничо-колгоспний театр імені М. Кропивницького, від 1941 — міський український державний драматичний театр; під час другої світової війни еваку­йовано до Турк­мені­стану. Від 1944 — Кірово­градський обласний державний український музично-драматичний театр імені М. Кропивницького. Від 2006 — сучасна назва. Від­крився ви­ставою «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У репертуарі — «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1938, 2010), «В степах України» О. Корнійчука (1946), «Севільський цирульник» П.-О. Бомарше (1947), «Мачуха» О. де Бальзака (1948), «Анжело, тиран Падуанський» В. Гюґо (1949), «Учитель танців» (1951), «Закохана витівниця» (1953), «Овеча криниця» (1959) Лопе де Веґи, «Чумаки» (1956), «Мартин Боруля» (1965) І. Карпенка-Карого, «Соло на флейті» І. Микитенка (1957), «Республіка на колесах» Я. Мамонтова (1957, 2007), «Замулені джерела» (1958), «Перед волею» (1996), «Чмир» (2003) М. Кропивницького, «Міщанин-шляхтич» (1962), «Лікар мимоволі» (1994) Ж.-Б. Мольєра, «Король Лір» (1967), «Дванадцята ніч» (2011) В. Шек­спіра, «Міль­йонерка» Б. Шоу (1973), «Мірандоліна» К. Ґольдоні, «Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки (обидві — 1977), «Хрест життя» М. Старицького (1978), «Моя чарівна леді» Ф. Лоу (1978, 2004), «Дума про Британку» Ю. Яновського (1980), «З коха­н­ням не жартують» П. Кальдерона (1995), «Кайдашева сімʼя» за І. Нечуєм-Левицьким (1998), «Бажа­н­ня екс­триму» (2003), «Сповідь Дон Жуана», «Квартет для двох» А. Крима (обидві — 2008), «Дохідне місце» (2005), «Вовки та вівці» (2009) О. Островського, «Пісня пісень» (2006), «Лицарські пристрасті» (2010) В. Красногорова, «Хованка» Я. Верещака (2006), «Гайдамаки» за Т. Шевченком (2007), «Доньки-матері» О. Мар­даня (2008), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (2012). Також показують ви­стави для дітей: «Кіт у чоботях» С. Прокофʼєвої, Г. Сапгіра (1993), «День народже­н­ня кота Леопольда» А. Хайта (1997), «Золоте курча» В. Орлова (2000), «Жила-була Сироїжка» В. Зиміна за Я. Стельмахом (2004), «Пеппі Довгапанчоха» за А. Ліндґрен (2005), «Снігова королева» Є. Шварца за Г.-К. Андерсеном, «Лис Микита» за І. Франком (обидві — 2006), «Котигорошко» А. Шияна (2007), «Вождь червоно­шкірих» за ОʼГенрі (2011). Першими діячами театру були М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Ніщинський, М. Садовський, М. Садовська-Барілот­ті, П. Саксаганський, М. Старицький. Ві­домими майстрами сцени стали М. Білецький, Г. Воловик, М. Донець, Н. Ігнатьєва, А. Любенко, М. Магар, С. Мартинова, І. Марʼяненко, П. Панько, К. Параконьєв, Г. Семенов, І. Терентьєв, Л. Тімош, Ф. Чечень, Г. Юра, М. Ярши. На окремі ви­ступи було за­прошено М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського, Р. Сергієнко («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Н. Ужвій («Пора жовтого листя» М. Зарудного), В. Івченка, Б. Ступку («Дикий Ангел» О. Коломійця). Нині у складі трупи В. Бабич, В. Бідаш, І. Дейнекіна, В. Єрмолаєв, Ю. Жеребцов, О. Заславська, І. Іл­ляшенко, І. Кодема, А. і В. Литвиненки, В. Майстренко, Н. Мартовська, Є. Миронович, О. Мінакова, В. і Л. Морози, О. Притасевич, Г. Романюк, І. Тарнавський, Л. Швець, О. і М. Ярошенки. У різний час керівники театру були М. Барський, А. Мартинов, В. Мельников, А. Сорочан, Л. Шикідзе, І. Шпаковський, художній керівник — М. Барський, Г. Воловик, М. Донець, М. Іл­ляшенко, І. Казнадій, головний режисер — Н. Білокінь, головними художниками — В. Єременко, В. Іванов, М. Сакевич, балет­мейстерами — М. Анкудінов, А. Кривохижа, Ж. Олійниченко, диригентами — К. Ковальський, Н. Нусбаум, С. Чумаченко, концерт­мейстером — Т. Волосевич. Нині директор — В. Єфимов, головний режисер — Є. Курман, головний художник — В. Дерда, балет­мейстер — М. Опря, хор­мейстер — Л. Гайдай (усі — від 2012), концерт­мейстер — Т. Свириденко (від 1979), диригент — Л. Трофимова (від 2000), завідувач літературно-драматургічної частини — В. Шурапов (від 1993). До ювілейних дат корифеїв української сцени у «Хуторі Надія» Державному музеї-заповід­нику Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) у с. Миколаївка Кірово­градського ра­йону Кірово­градської області від 1970 проводять щорічне Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».