Нагорна Людмила Леонідівна

НАГО́РНА Людмила Леонідівна (29. 04. 1958, Львів) — художниця театру, педагог. Заслужений художник України (2008). Мист. премія ім. Д. Лідера (2015). Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1985; викл. І. Биченкова, Д. Лідер). Відтоді — художник-постановник, від 1992 — гол. художник Київ. театру опери та балету для дітей та юнацтва. За сумісн. 2005–11 викладала у Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури (Київ). Учасниця всеукраїнських та міжнародних художніх виставок від 1985. Персон. — у Києві (1986, 1998, 2002), м. Марибор (Словенія, 1993). Оформила вистави у Київ. театрі опери та балету для дітей та юнацтва: балети — «Червоні вітрила» В. Юровського, «Пригоди у Смарагдовому місті» О. Яковчука, «Весна священна» І. Стравинського (усі — 1986), «Демон» О. Костіна, «Лускунчик» П. Чайковського (обидва — 1993), «Спартак» А. Хачатуряна (2006); мюзикли — «Таємничі викрадення» П. Петрова-Омельчука (1988), «Як козаки змія приборкували» (2001), «Зачарований чумак» (2009) І. Поклада, «Пригоди Гекльберрі Фінна» Ж. та Л. Колодубів (2015); опери — «Івасик Телесик» К. Стеценка (1987), «Золоторогий олень» О. Костіна (1993), «Пастка для відьми» І. Щербакова (1997), «Ріґолетто» (1999), «Травіата» (2011) Дж. Верді, «Історія Кая та Герди» С. Баневича (2006), «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова (2009), «Бастьєн і Бастьєнна» В.-А. Моцарта (2016), «Богема» Дж. Пуччіні (2017), «Король Дроздобород» Ю. Шевченка (2018); Одес. театрі опери та балету: «Любовний напій» Ґ. Доніцетті (2016); Нац. драм. театрі ім. І. Франка: «Трагедокомедія о воскресенії мертвих» Г. Кониського (2002), «Каїн» Дж. Байрона (2003). Авторка ескізів костюмів до вистав: «Наталка Полтавка» І. Котляревського (2005), «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького (2007), «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (2009; усі — Нац. драм. театр ім. І. Франка), «Московіада» Ю. Андруховича (2006), «Четверта сестра» Я. Гловацького (2007; обидві — Київ. Молодий театр), «Енеїда» за І. Котляревським (2006; Микол. укр. театр драми та муз. комедії).

Завантажити статтю