ШЕВЧЕ́НКО Юрій Валентинович (01. 09. 1953, Київ — 23. 03. 2022, там само) — композитор. Член-кореспондент НАМУ (2006). Заслужений діяч мистецтв України (1997). Премії імені Лео Вітошинського (2006), імені М. Вериківського (2007), імені М. Лисенка (2012), «Київ» імені А. Веделя (2018), імені В. Косенка (2019). Лауреат фестивалю «Київська пектораль» (1993–95, 1997–98, 2002, 2005, 2009, 2018). Член НСКУ (1985), НСТДУ (1997).Закінчив Київську консерваторію (1977; кл. А. Штогаренка). Працював 1977–85 редактором музичного оформле­н­ня пере­дач Держтелерадіо (Київ). Від 1985 — на творчій роботі. Музичному мислен­ню Ш. було притаман­не тяжі­н­ня до спо­глядальності, що проявилось у роз­роблен­ні неоім­пресіоністичної та неоромантичної стилістики. Його творчість від­значається яскравим мелодизмом, насиченою тембральною колористикою та оптимістичним світос­прийня­т­тям. Важливе місце у композиторському доробку Ш. посідала театральна музика. Спів­працював з диригентами В. Кожухарем, Г. Макаренком, А. Власенком, сцено­графами Н. Кучерею, Л. Нагорною, а також із вокалістами та скрипалями, з танцювальним колективом «Шумка» з м. Едмонтон (Канада), для якого створив балети «Ніч Перуна» (1993), «Катруся» (1995), «Сіндерела» (2000), фольклорну сюїту «Пори року» (1995), які сприяли успіху концертних турів по Канаді, США та Китаю. Автор музики до кінофільмів «Цвіті­н­ня кульбаби» (1992, режисер О. Ігнатуша), «Остан­ній осін­ній листок» (2005; обидва — Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка), «Роман вихідного дня» (2009, «Нова студія»; обидва — режисер В. Жилко), до низки ви­став Київського театру ляльок, Національної опери України (Київ), Київського театру опери та балету для дітей та юнацтва, Одеського театру опери та балету, а також радіови­став, анімаційних фільмів та естрадних пісень.