НОВОХА́ТСЬКИЙ Ігор Олександрович (16. 09. 1932, м. Сталін­град, нині Волго­град, РФ — 16. 07. 2014, Одеса) — хімік-технолог. Доктор хімічних наук (1970), професор (1979). Закін. Урал. політех. ін­ститут (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ, 1955). Від­тоді працював у НДІ металургії (м. Челябінськ, РФ, 1955–66); Донец. фіз.-тех. ін­ституті АН УРСР (1966–75); від 1975 — у Одес. політех. університеті: 1975–77 — професор кафедри заг. та неорган. хімії, 1977–82 — завідувач кафедри технології та автоматизації хім. вироб-в, 1982–87 — професор кафедри технології осн. орган. синтезу та орган. хімії, 1987–93 — декан хім.-технол. ф-ту, 1994–2004 — завідувач кафедри заг. неорган. хімії та теор. основ хімії. Наук. діяльність у галузі фіз. хімії роз­плавів. За­пропонував квазіполікри­стал. модель рідких фаз. Виявив і пояснив явище поліморфізму в рідких металах, явище нерівномір. роз­поділу атомів домішк. компонентів між їхніми структур. складовими (кластерами та роз­упорядк. зоною); явище кластер. адсорбції у метал. рідинах на між­фаз. межах; ефект квазігазової вʼязкої течії метал. роз­плавів при великих пере­грівах.