Клейнер Ізраїль Михайлович
КЛЕ́ЙНЕР Ізраїль Михайлович (справжнє — Сруль Мейліхович; 08. 01. 1893, Кишинів — 26. 11. 1937, Москва) — радянський діяч. Державні нагороди СРСР. 1910 закінчив міське училище. У тому ж році приєднався до анархістів-комуністів, здійснював революційну агітацію у Кишиневі, Одесі, Херсоні. Неодноразово заарештовувався. 1911–15 — на засланні у Сибіру; 1915–17 — на військова службі. 1920 вступив до більшовицької партії. Відтоді — на господарських і профспілкових роботах на Кубані; 1927–29 — уповноважений Наркомату внутрішньої торгівлі СРСР у Середній Азії; 1930–31 — начальник крайторгу, 1931–32 — 1-й заступник крайвиконкому в м. Ростов-на-Дону (РФ); 1933–34 — заступник, від 1934 — голова Комісії із заготівлі сільськогосподарських продуктів при РНК СРСР. Брав безпосередню участь у реалізації політики більшовиків у сільському господарстві. Встановив низькі державні закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, що призвело до різкого погіршення фінансового стану та занепаду багатьох колгоспів. 4 серпня 1937 заарештований, за звинуваченнями у приналежності до контрреволюційної терористичної організації та шкідництві засуджений до розстрілу. Реабілітований 1955.