ОЛЬШТИ́НСЬКА Олександра Петрівна (08. 10. 1949, м. Пере­яслав-Хмельницький, нині Пере­яслав Борис­пільського р-ну Київської обл.) — палеонтолог, страти­граф. Кандидат геолого-мінералогічних (1978), доктор геологічних (1999) наук, член-кореспондент НАНУ (2025). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1971), де 1971–73 працювала у науковому секторі, 2001–16 була професором кафедри загальної та історичної геології. Від 1976 — в Ін­ституті геологічних наук НАНУ (Київ): 2000–15 — провід­ний науковий спів­робітник, від 2015 — завідувач від­ділу сучасного морського седиментогенезу, водночас від 2025 — за­ступник директора з наукової роботи. Президент Українського палеонтологічного товариства (від 2022). Наукова діяльність повʼязана з виріше­н­ням фундаментальних про­блем еволюції біо­сфери. Заклала основи нового напряму у біо­страти­графічних дослідже­н­нях в Україні — ви­вче­н­ня викопних мікро­скопічних кременескелетних водоростей, що ві­ді­грають важливу роль в утворен­ні біокременистих порід. Досліджує морфологію, таксономію та еволюцію викопних діатомових кайнозойських і сучасних морських басейнів, умови формува­н­ня біокременистих осадків, процеси седиментації та палеоокеанологічні події в басейнах Паратетису та в сучасних акваторіях Арґентинського архіпелагу (Західна Антарктика), започаткувала ви­вче­н­ня діатомових із дон­них осадків водойм навколо Української антарктичної станції «Академік Вернадський».