Козелецький район
КОЗЕЛЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південно-західній частині Чернігівської області. Межує з Бобровицьким, Носівським, Куликівським, Чернігівським районами Чернігівської області і з Броварським районом Київської області. Утворено 1923. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталінських репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. Площа 2,7 тис. км2. Населення 61 652 особи (2001, складає 80,4 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни та білоруси. У складі району — м. Остер, смт Десна та Козелець і 108 сільських населених пунктів. Лежить на Придніпровській низовині. Поверхня — низовинна пологохвиляста рівнина, у північно-західній частині — зандрова, у південно-східній — алювіальна. Корисні копалини: цегельно-черепична сировина, пісок, мергель. На Заході омивається Київським водосховищем. Протікають Десна з притоками Остер і Смолянка; Трубіж (притока Дніпра). Загальна площа водного дзеркала 21,3 тис. га. Ґрунти дерново-підзолисті, сірі лісові, темно-сірі опідзолені, у заплавах річок — торфові та болотні. Площа лісів 74,86 тис. га (сосна, дуб, вільха). Обʼєкти природно-заповідного фонду: памʼятка природи Святе озеро та Сосинський заказник (обидва — гідрологічні, загальнодержавного значення). Головні підприємства: харчової галузі — Чемерський спиртовий завод, ТОВ «Форнетті-Україна»; легкої промисловості — філії ТОВ «Ла Кастеланна», «Рекс Шуз Майкер ЛТД»; Остерське лісове господарство. Працюють 36 сільськогосподарських підприємств і 21 фермерське господарство. Площа сільськогосподарських угідь 140,53 тис. га, з них орних земель — 78,6 тис. га, луків і пасовищ — 56,61 тис. га. Головні культури: озима пшениця, картопля. У К. р. — 55 загальноосвітніх шкіл, 2 технікуми (Остерський будівельний і Козелецький ветеринарної медицини), 18 дитсадків; 32 Будинки культури, 38 клубів, 56 бібліотек, Козелецький музей історії ткацтва Чернігівщини, Остерський краєзнавчий музей, 14 музеїв і музейних кімнат на громадських засадах, 3 музичні школи; Козелецька і Остерська районні лікарні, 3 дільничні лікарні, 8 лікарських амбулаторій, 57 фельдшерсько-акушерських пунктів; 2 спортивні школи. Виходить газета «Новини Придесення». Діють релігійні громади УПЦ КП, УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської, свідків Єгови. У с. Данівка — Свято-Георгіївський жіночий монастир. Памʼятки архітектури: «Юрʼєва божниця» — вівтарна частина Свято-Михайлівської церкви (1120–52), Воскресенська церква (1845) в Острі, Трьохсвятительська церква в с. Лемеші (1755), Георгіївський собор Данівського монастиря (1775), Свято-Михайлівська церква в с. Петрівське (1822). У селах Вовчок, Данівка, Крехаїв, Морівськ, Пархимів, Сорокошичі виявлено поселення епохи неоліту, в селах Виповзів, Євминка, Лутава та Острі — поселення трипільської культури, в селах Вовчок і Виповзів — поселення епохи бронзи, в с. Бірки — поселення 8–3 ст. до н. е., в селах Виповзів, Лутава, Максим, Морівськ, Чемер — літописні міста періоду Київської Русі, в с. Виповзів — давньоруське поселення та городище. Серед видатних уродженців — останній гетьман Лівобережної України (1750–64) К. Розумовський (с. Лемеші); економіст, демограф, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР М. Птуха (Остер), агрохімік, член-кореспондент НАНУ П. Дмитренко (с. Петрівське), агроном, академік НААНУ І. Хоменко (с. Патюти), математик О. Грищенко (Остер), фізики М. Гриценко (с. Підлісне), В. Нацик (с. Данівка), матеріалознавець Е. Гарф (с. Сорокошичі), фахівець у галузі металургії В. Шурхал (с. Чемер), біохімік К. Веремеєнко (с. Любечанинів), генетик, біохімік І. Даниленко (с. Соколівка), селекціонер В. Гринь (с. Поліське), агроном В. Якименко (с. Булахів), геоботанік, дендролог А. Барбарич, геоботанік В. Вершковський (обидва — Остер), економгеограф М. Крачило (с. Карасинівка), ґрунтознавець Г. Самбур (с. Хрещате), лікар-імунолог В. Астахова (с. Сокирин), лікар-педіатр М. Борисенко (с. Підлісне), лікар-кардіохірург С. Дикуха (с. Білики), лікар-бактеріолог М. Парташніков (Остер), історик М. Стрішенець (с. Лемеші), літературознавці П. Михед (с. Новики), Н. Надʼярних (Остер); письменник, публіцист, кінодраматург, Герой Радянського Союзу Юрій Збанацький (с. Борсуків), етнограф, поет О. Шишацький-Ілліч (19 ст., с. Красилівка), літературний критик, публіцист, громадський діяч Л. Кореневич (с. Омелянів), письменник, перекладач, театрознавець, актор О. Корнієнко (с. Петрівське), письменники К. Дужа (с. Риків), А. Крупко (с. Бондарі, нині зняте з обліку), В. Баран (с. Самійлівка), В. Іванина (с. Шапихи), К. Журба (с. Хрещате), М. Жук (с. Булахів), І. Сочивець (с. Лебедівка); художники М. Гайовий (с. Чемер), І. Пенський (с. Скрипчин); співак, народний артист СРСР Г. Нелєпп (с. Бобруйки), композитор, баяніст, народний артист СРСР Г. Пономаренко (с. Морівськ), актор, народний артист України, заслужений артист РФ О. Петренко (с. Чемер), кінооператор, заслужений діяч мистецтв України В. Зимовець (Остер); промисловець Н. Бас (с. Скрипчин); начальник штабу 4-го Київського армійського корпусу періоду Гетьманату А. Заболотний (Остер), Герої Радянського Союзу Г. Богданенко (с. Крехаїв), Г. Кузьменко (с. Савин), П. Кулик (с. Новий Глибів, нині затоплене Київським водосховищем), Л. Пономарчук (с. Нічогівка), А. Топольський (с. Бірки).


