Корнієнко Олекса Зосимович

КОРНІЄ́НКО Олекса Зосимович (28. 01. 1919, с. Мостище, нині Петрівське Козелец. р-ну Черніг. обл. — 13. 02. 2003, Тернопіль) — актор, письмен­ник, театро­знавець, пе­рекладач. Батько В. Корнієнка. Заслужений працівник культури УРСР (1979). Член НСПУ (1958). Між­народна премія ім. У. Самчука (2002). Учасник 2-ї світової війни. Держ. на­городи СРСР. Закін. драм. студію при Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1941; викл. А. Буч­ма, В. Вільнер, П. Сергієнко). Працював актором і зав. літ. частини Житомир. укр. муз.-драм. театру (1946–49); літ. ред. г. «Радянська Житомирщина» (Житомир, 1949–51), «Вільне жит­тя» (Тернопіль, 1951–58); пом. гол. реж. з літ. частини Терноп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шев­ченка (1965–79). Дебютував вір­шами «Яблуні», «Корейському другові» у кн. «Щаслива юність» (К., 1952). Інсценізував повісті «Під тихими вербами» (1964) Б. Грінченка, «Кайдашева сімʼя» (1987) І. Нечуя-Левицького, «До­рогою ціною» (1988) М. Коцюбинського, оповіда­н­ня «Без язи­ка» (1979) В. Короленка. Пʼєси К. насичені невимушеним діало­гом та гумором; виразно описував різні соц. типи персонажів за допомогою їхньої мови. Окремі драм. твори К. пере­кладено рос., угор., литов., болгар. мовами. Пере­клав з рос. на укр. мову пʼєси «Новий сад» (1948) Г. Мдівані, «Весільна подорож» (1965) В. Диховичного, «Чортове племʼя» (1971) Г. Мухтарова, «В полоні часу» (1974) О. Штейна, «Смертний вирок» (1982) І. Соболєва, «Дихайте економно» (1987) А. Мака­йонка, «Строк прожива­н­ня скінчився» (1988) М. Варфоломєєва, «Старомодна комедія» О. Арбузова, «Дім бо­жевільних» Е. Скарпет­та, кіносценарій «До остан­ньої хвилини» (1973, В. Бєляєва), кілька пʼєс для театрів ляльок. Автор оповідань «Оста­н­ня борозна» («Жов­тень», 1983, № 9), «Чобо­ти для сина» («Україна», 1987, № 34), нарису «Тернопільський театр ім. Т. Шевченка» (К., 1980), низки рецензій на ви­стави і кі­нокартини.

Завантажити статтю