Кудрик Василь Онуфрійович

КУ́ДРИК Василь Онуфрі­йович (псевд. — В. Цебрівський; 13. 10. 1880, с. Цебрів, нині Зборів. р-ну Тер­ноп. обл. — 07. 10. 1963, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — громадський діяч, пись­мен­ник, православний священик. Навч. в учит. семінарії в Тер­но­по­лі. 1903 емігрував до Канади. Працював на фермі в око­лиці Олеськів (нині Тол­стой, про­він­ція Манітоба). Закін. учит. семіна­рію в м. Брендон (провінція Манітоба). Брав участь у створен­ні першої «Рідної школи» у Він­ніпезі при парафії св. Миколая, де від 1905 учителював. Від 1908 викладав укр. мову в двомов. русин. ремісн. школі у Брендоні, після закри­т­тя якої брав участь у роботі Укр. центр. комітету для оборони двомов. системи навч. в школах. Згодом пере­їхав до Він­ніпеґа. 1910–21 — перший ред. г. «Український голос»; спів­працював у ж. «Хата» (1911–12) — ілюстров. місячнику літ-ри, політики й громад. життя. Один із організаторів Укр. Греко-Православ. Церкви в Канаді, 1918 брав участь у її «Перших довірочних зборах в церк. справі» в м. Саскатун (провінція Саскаче­ван). 1923 митрополитом Ґерма­носом (Шігадою) рукопоклад. у сан священика, служив до 1941 у провінціях Альберта й Саскачеван; водночас редагував 1924–54 двотижневик «Православний вісник» (згодом — «Вісник»). Брав участь у діяльності Союзу українців-само­стійників. Видав першу в Канаді зб. оригін. укр. поезій «Весна» (Він­ніпеґ, 1911; напис. під впливом творчості Л. Тол­стого). Більшість віршів К. пронизані релігійністю, навіяні лю­бовʼю до природи, прагне­н­ням до досконалості. Автор зб. оповідань і нарисів із життя укр. емі­­грантів «Канадійські оповідан­ня» (1910), «Пімста робітника» (1911), гумору «Спо­стереже­н­ня Гарасима Чорнохліба» (1922; усі — Він­ніпеґ), «Квітки при дорозі» (Ні­яґара Фалс, 1975). Написав роз­­відки з історії Церкви «Чужа рука, або Хто роз­ʼ­єд­нує український нарід» (1935), «Життя Йосафата Кунцевича» (1948), «Історичні матеріяли до справ Унії» (1949), «Малові­доме з історії Греко-Ка­толицької Церкви» (1952, т. 1; 1955, т. 2–3; 1956, т. 4), «Мелхиседек Значко-Яворський» (1957; усі — Він­ніпеґ). Заповів свою бібліотеку Колегії св. Андрія (Він­ніпеґ).

Завантажити статтю