КУ́ДРИК Василь Онуфрі­йович (псевдонім — В. Цебрівський; 13. 10. 1880, с. Цебрів, нині Зборівського ра­йону Тернопільської обл. — 07. 10. 1963, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — громадський діяч, письмен­ник, православний священик. На­вчався в учительській семінарії в Тернополі. 1903 емігрував до Канади. Працював на фермі в околиці Олеськів (нині Тол­стой, провінція Манітоба). Закінчив учительську семінарію в м. Брендон (провінція Манітоба). Брав участь у створен­ні першої «Рідної школи» у Він­ніпезі при парафії св. Миколая, де від 1905 учителював. Від 1908 викладав українську мову в двомовній русинській ремісничій школі у Брендоні, після закри­т­тя якої брав участь у роботі Українського центрального комітету для оборони двомовної системи на­вча­н­ня в школах. Згодом пере­їхав до Він­ніпеґа. 1910–21 — перший редактор газети «Український голос»; спів­працював у журналі «Хата» (1911–12) — ілюстрованому місячнику літератури, політики й громадського життя. Один із організаторів Української Греко-Православної Церкви в Канаді, 1918 брав участь у її «Перших довірочних зборах в церковній справі» в м. Саскатун (провінція Саскачеван). 1923 митрополитом Ґерманосом (Шігадою) рукопокладений у сан священика, служив до 1941 у провінціях Альберта й Саскачеван; водночас редагував 1924–54 двотижневик «Православний вісник» (згодом — «Вісник»). Брав участь у діяльності Союзу українців-само­стійників. Видав першу в Канаді збірку оригінальних українських поезій «Весна» (Він­ніпеґ, 1911; написана під впливом творчості Л. Толстого). Більшість віршів К. пронизані релігійністю, навіяні любовʼю до природи, прагне­н­ням до досконалості. Автор збірок оповідань і нарисів із життя українських емі­грантів «Канадійські оповіда­н­ня» (1910), «Пімста робітника» (1911), гумору «Спо­стереже­н­ня Гарасима Чорнохліба» (1922; усі — Він­ніпеґ), «Квітки при дорозі» (Ніяґара Фалс, 1975). Написав роз­відки з історії Церкви «Чужа рука, або Хто роз­ʼ­єд­нує український нарід» (1935), «Життя Йосафата Кунцевича» (1948), «Історичні матеріяли до справ Унії» (1949), «Малові­доме з історії Греко-Католицької Церкви» (1952, т. 1; 1955, т. 2–3; 1956, т. 4), «Мелхиседек Значко-Яворський» (1957; усі — Він­ніпеґ). Заповів свою бібліотеку Колегії св. Андрія (Він­ніпеґ).