ПЛАКСІ́Й Олександр Семенович (31. 07(13. 08). 1911, м. Курськ, Росія — 31. 03. 1986, Чернівці) — художник театру. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Член СХУ (1959). Закінчив Харківський художній ін­ститут (1936; викладачі А. Петрицький, О. Хвостенко-Хвостов, С. Прохоров). Від­тоді працював у Харківському театрі Революції, 1941–72 — Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені О. Кобилянської (художник-по­становник, головний художник). Оформив ви­стави: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Без­талан­на» І. Карпенка-Карого (обидві — 1938), «Украдене щастя» І. Франка (1941), «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1946), «Вій, вітерець!» Я. Райніса (1951), «Доки сонце зійде, роса очі ви­їсть» М. Кропивницького (1958), «Устим Кармелюк» В. Суходольського (1962), «Невольник» за Т. Шевченком (1964), «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (1965). Створив оригінальну сцено­графію у ви­ставах сценічного літопису Буковини: «Весняний потік» З. Прокопенка (1949), «Дністрові кручі» О. Ананьєва за Ю. Федьковичем, «Леся» М. Андрієвич (обидві — 1959), «Вовчиха» (1963) і «Земля» (1974) за О. Кобилянською. Учасник республіканських мистецьких ви­ставок від 1947. Характерні риси творчості — ліризм, теплі барви, поетичність та народність. Твори П. зберігаються у Чернівецькому художньому музеї.