Перфецький Леонід

ПЕРФЕ́ЦЬКИЙ Леонід (23. 02. 1901, с. Ладижинка Уманського пов. Київської губ., нині Уманського р-ну Черкаської обл. — 25. 10. 1977, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — художник-баталіст, графік. Член Спілки українських образотворчих мистців (1942). На­вчався в університетах Москви та Казані. Був мобілізований до армії, закінчив школу прапорщиків у Петергофі (по­близу Петро­града, нині Санкт-Петербург). Від 1918 — у Києві. До 1921 воював у складі Армії УНР. У його рисунках і олійних творах того часу від­ображено бій під Крутами 29 січня 1918, здобу­т­тя «Арсеналу», під­ня­т­тя українського прапора на Чорноморському флоті у квітні 1918, події Зимових походів армії УНР 1919—21. У 1921 інтернований до табору військовополонених у м. Тарнув (Польща). До 1924 студіював малярство у Краківській академії мистецтв (викладачі С.-М. Дембіцький та Ю. Пеньковський). 1922 вступив до Союзу українських студентів-емі­грантів; під­тримував творчі взаємини з ві­домим польським баталістом В. Кос­саком. 1923—24 під час літніх канікул при­їжджав до Львова, ілюстрував ви­да­н­ня «Червоної калини», від­відував лекції рисунка в Мистецькій школі О. Новаківського, брав участь у ви­ставках Гуртка діячів українського мистецтва (1922—23). Його батальні твори, виконані в реалістичній манері, спри­ймалися як без­посередні візуальні нотатки учасника й очевидця недавніх бо­йових дій («Від­ворот “Залізної дивізії”», «На­скок мазепинців», «Атака»). У паризький період творчості (1925— 41) студіював малярство в Академії А. Лота; на громадських засадах очолював Бібліотеку та Український музей імені С. Петлюри; 1937 — куратор ви­ставки з нагоди 250-ліття здобу­т­тя геть­манської булави І. Мазепою (створив до цієї дати акварель «Зу­стріч Карла ХІІ з козаками»). У роботах зʼявилися модерні, кон­структивістські форми (цикл ілюстрацій з пластового життя, батальні сцени оборони Львова 1918, історичне полотно «Крути» та ін.). Екс­понував твори в пре­стижних галереях Парижа, надсилав їх на ви­ставки у Львів. 1942 вивезений на сільськогосподарські роботи до Берліна. На­прикінці цього ж року на проха­н­ня редакції як спів­робітника «Українського видавництва», ілюстратора щомісячника «Наші дні» від­пустили до Львова, де брав участь у ви­ставках Спілки українських образотворчих мистців (1942—43; «Козаки під Трапезундом», «Хуртовина», «Полковник Чепель», «Напад на авто», «Німецька стежа», «Не­вдалий прорив»). Викладав рисунок у заснованих під керівництвом В. Кричевського Вищих образотворчих студіях. Водночас — учитель малюва­н­ня на Дворічних заочних курсах образотворчого мистецтва в Ін­ституті народної творчості. На­прикінці березня 1944 ви­їхав до с. Лабова (нині Малопольське воєводство, Польща), де працював разом із В. Кричевським, М. Бутовичем, С. Литвиненком та Т. Бережницьким над роз­писом греко-католицької церкви. 1944 був художником-кореспондентом української дивізії «Галичина»; твори із життя її бійців публікував на сторінках часопису «До пере­моги» (згодом — «До зброї»). 1944 емігрував на Захід. Пере­бував у таборі для пере­міщених осіб у Зальцбурзі (Австрія). Від 1946 — член управи Української спілки образотворчих мистців та екс­понент її ви­ставок у Мюнхені та Реґенсбурзі (обидва — Німеч­чина, 1947). У таборах виконав композицію «Україна в боротьбі». 1954 оселився в Монреалі. Працював ілюстратором українських часописів та календарів; оздобив декоративним роз­писом українську церкву Святого Духа та каплицю Ораторії святого Йосифа. Автор серії акварелей та нарисів «Пластове життя на чужині» та ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського, де козаки Енея зображені в одно­строях петлюрівців. Учасник багатьох ви­ставок української діаспори в Канаді. Персональні — в Едмонтоні (Канада, 1962), Нью-Йорку та Філадельфії (шт. Пенсильванія, США; обидві — 1965). Започаткував історію українського коміксу, створивши роботи на тему «Україна в боротьбі» (вперше на­друковано 1954 в журналі «Америка»). Виконав серію із 24-х містично-символічних композицій на тему «Апокаліпсису» (1960-і рр.). Під час 2-ї світової війни роботи П. з Українського музею в Празі втрачено через потрапля­н­ня авіабомби; 40 його полотен з Українського музею імені С. Петлюри в Парижі вивезено німецькими окупантами; 1952 твори із колекції Національного музею у Львові знищено більшовицьким режимом. 2021 в Києві проведено творчий вечір, присвячений 120-річчю від дня народже­н­ня П.; на його честь на­звано вулицю у Львові; 23 лютого, у день народже­н­ня мистця, від­значають День українського коміксу.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю