ЛИТВИНЕ́НКО Сергій Григорович (23. 09(05. 10). 1899, Полтава, за ін. даними — м. Пирятин, нині Полтав. обл. — 20. 06. 1964, Нью-Йорк, похов у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джер­сі, США) — скульптор, живописець, педагог, громадський діяч. Член Асоц. незалеж. укр. митців (1931–39). У 1919–20 — хорунжий Армії УНР. Інтернов. 1921–22 у таборах у Ланцуті й Вадовицях (обидва — Польща). Закін. Краків. АМ (1929; клас скульп­тури К. Лящки, студія кераміки В. Требушного), навч. у Парижі (1929–30). Від­тоді жив у Львові. 1933–37 разом із М. Лукіяновичем керував керам. май­стернею «Око»; 1941–44 — керівник екс­перим. кераміко-скульптур. ф-ки, викл. худож.-пром. школи; 1943 — організатор, проф., декан Вищої образотвор. студії. 1939 з М. Дмитренком роз­робив проекти львів. памʼятників (зруйновані у червні 1941) Сталін. кон­ституції та Сталін. дружбі народів (виконали Є. Дзиндра та А. Коверко), 1940 — памʼят­ника Т. Шевченку (с. Устя Снятин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.). Ви­їхав до Німеч­чини, де 1945–48 був кер. і викл. Вищих образотвор. студій у Карлсфельді й Берхтесґадені. Від 1949 — у США. Спів­організатор Укр. літ.-мист. клубу Нью-Йорка (1949). Голова Обʼ­єдн. мистців-українців Америки (1952–56). Від 1953 — викладач Укр. ін­ституту пластич. мистецтва. Учасник худож. ви­ставок в Укра­їні та за кордоном від 1931. Персон. — у Парижі (1950-і рр.), Нью-Йорку (1950-і рр., 1963). За манерою ліпле­н­ня у станк. формах митець тяжів до ім­пресіонізму, в монум. скульптурі — до по­єд­на­н­ня ім­пресіонізму з неокласицизмом. Для памʼят­ників Л. характерні монументальність і класицизм, для порт­ретів — ім­пре­сіоніст. під­хід. Л. ви­конав 1929 гіпс. порт­рет Т. Шев­ченка у реаліст. манері з ім­пресіоніст. під­силе­н­ням заг. динаміки образу, 1953 — погру­д­дя поета зі свічкою. На­прикінці 1950-х рр. узяв участь у конкурсі на проект па­мʼятника Кобзарю у Вашинґтоні (зберігся ескіз фігур. гіпс. композиції, не втіленої просторово і пластично). Створив модель конкурс. проекту «Шевченко, бард України. 1814–1861» (брон­за, граніт). Л. подав 1962 два варіанти (від­значено почес. від­­­знакою) на ви­ставку проектів памʼятника Т. Шевченку у Нью-Йорку. Вирізьбив іконостаси для церков св. Миколая (Чикаґо), св. Володимира і Ольги (Він­ніпеґ). Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї у Львові, Музеї м. Стемфорд (США). На честь Л. на­звано вулицю у Львові. Се­ред учнів — Г. Крук, Я. Чайка.