Литвиненко Сергій Григорович
ЛИТВИНЕ́НКО Сергій Григорович (23. 09(05. 10). 1899, Полтава, за ін. даними — м. Пирятин, нині Полтав. обл. — 20. 06. 1964, Нью-Йорк, похов у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — скульптор, живописець, педагог, громадський діяч. Член Асоц. незалеж. укр. митців (1931–39). У 1919–20 — хорунжий Армії УНР. Інтернов. 1921–22 у таборах у Ланцуті й Вадовицях (обидва — Польща). Закін. Краків. АМ (1929; клас скульптури К. Лящки, студія кераміки В. Требушного), навч. у Парижі (1929–30). Відтоді жив у Львові. 1933–37 разом із М. Лукіяновичем керував керам. майстернею «Око»; 1941–44 — керівник експерим. кераміко-скульптур. ф-ки, викл. худож.-пром. школи; 1943 — організатор, проф., декан Вищої образотвор. студії. 1939 з М. Дмитренком розробив проекти львів. пам’ятників (зруйновані у червні 1941) Сталін. конституції та Сталін. дружбі народів (виконали Є. Дзиндра та А. Коверко), 1940 — пам’ятника Т. Шевченку (с. Устя Снятин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.). Виїхав до Німеччини, де 1945–48 був кер. і викл. Вищих образотвор. студій у Карлсфельді й Берхтесґадені. Від 1949 — у США. Співорганізатор Укр. літ.-мист. клубу Нью-Йорка (1949). Голова Об’єдн. мистців-українців Америки (1952–56). Від 1953 — викладач Укр. інституту пластич. мистецтва. Учасник худож. виставок в Україні та за кордоном від 1931. Персон. — у Парижі (1950-і рр.), Нью-Йорку (1950-і рр., 1963). За манерою ліплення у станк. формах митець тяжів до імпресіонізму, в монум. скульптурі — до поєднання імпресіонізму з неокласицизмом. Для пам’ятників Л. характерні монументальність і класицизм, для портретів — імпресіоніст. підхід. Л. виконав 1929 гіпс. портрет Т. Шевченка у реаліст. манері з імпресіоніст. підсиленням заг. динаміки образу, 1953 — погруддя поета зі свічкою. Наприкінці 1950-х рр. узяв участь у конкурсі на проект пам’ятника Кобзарю у Вашинґтоні (зберігся ескіз фігур. гіпс. композиції, не втіленої просторово і пластично). Створив модель конкурс. проекту «Шевченко, бард України. 1814–1861» (бронза, граніт). Л. подав 1962 два варіанти (відзначено почес. відзнакою) на виставку проектів пам’ятника Т. Шевченку у Нью-Йорку. Вирізьбив іконостаси для церков св. Миколая (Чикаґо), св. Володимира і Ольги (Вінніпеґ). Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї у Львові, Музеї м. Стемфорд (США). На честь Л. названо вулицю у Львові. Серед учнів — Г. Крук, Я. Чайка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Молодий Т. Шевченко» (1925), «І. Франко», «Митрополит Андрей Шептицький», «І. Мазепа», «В. Барвінський», «З. Батицька» (усі — 1933), «С. Петлюра» (1936), «Т. Войнаровський-Столобут», «М. Колесса», «Я. Савка» (усі — 1938), «М. Колесса» (1938; встановлено 2013 як надгробок у Львові), «П. Холодний», «В. Кричевський», «О. Новаківський», «М. Тарнавський», «М. Лисенко», «Н. Нижанківський», «Ф. Дудко», «К. Гриневичева», «Р. Купчинський», «І. Керницький», «М. Мороз», «Р. Єндик», «М. Шлемкевич» (усі — 1940-і рр.), «Ю. Козловський» (1945); фігури — св. Кирила і Мефодія, князів Володимира Великого і Данила Галицького (усі — 1932, Львів. богослов. академія), «Керманич» (1933); надгробки — І. Франку (1933, Львів), загиблим укр. героям (м. Рава-Руська, 1935; м. Яворів, 1937; обидва — Львів. обл.), митрополиту Андрею Шептицькому (1938, Львів, знищений 1947 більшовиками), М. Бенцалю (1939, м. Коломия Івано-Фр. обл.), В. Пачовському (1942, Львів), С. Шухевичу (1949, м. Амберґ, Німеччина), В. Блавацькому (1950-і рр., м. Філадельфія), І. Раковському (1952, м. Ньюарк, шт. Нью-Джерсі); проекти — пам’ятника праці (1927), воїнам Армії УНР (1929, Краків), УСС (с. Базар Чортків. р-ну, нині Терноп. обл.), Костянтину Великому (обидва — 1935), князю Володимиру (1938; обидва — Львів), надгробка А. Лівицькому (1955); композиції — «Брати» (1927), «Бандурист» (1928), «Зрив (Мазепа, якого несе кінь)» (1930), «Пробудження» (1932), «Жах» (1933), «Голова жінки» (1935), «Голова дівчини» (1939), «За неї Господа молім» (1943), «Ніл», «Оголена дівчина», «Вперед! (Крик)» (усі — 1952), «Гетьманівна», «Праця» (обидві — 1957); пам’ятники — І. Франку (м. Вінніпеґ, Канада) та І. Мазепі (м. Кергонксон, шт. Нью-Йорк); живопис — «Є. Маланюк», «В. Кубійович», «Е. Андієвська», «Дружина Надія» (усі — 1950-і рр.).
Рекомендована література
- Сергій Литвиненко — скульптор: Альбом. Ню Йорк, 1956;
- Проекти пам’ятника Шевченкові у Вашинґтоні. Нью-Йорк, 1962;
- Гординський С. С. Литвиненко — людина і мистець // Свобода. 1964, 28–30 лип.;
- Рожок С. Людина й учитель // Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1975. № 15;
- Сидор О. Сторінки львівської шевченкіани // В сім’ї вольній, новій: Шевч. зб. К., 1989. Вип. 5;
- Мельник О. Різьбар Каменяра // Укр. газ. К., 2007, 5 квіт.;
- Панченко О. Майстер монументальної скульптури // Свобода. 2010, 27 серп.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
В. М. Ханко
Ю. О. Бірюльов- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2016
- Том ЕСУ:
- 17
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2016
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- скульптор
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 55146
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Литвиненко Сергій Григорович / В. М. Ханко, Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-55146.
Lytvynenko Serhii Hryhorovych / V. M. Khanko, Yu. O. Biriulov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-55146.
Людина 
