Проблем безпеки атомних електростанцій Інститут НАНУ

ПРОБЛЕ́М БЕЗ­ПЕ́КИ А́ТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТА́НЦІЙ Ін­ститут НАНУ (ІПБ АЕС) — наукова установа, що провадить фундаментальні та прикладні дослідже­н­ня в галузі без­печного викори­ста­н­ня ядерної енергії та ядерних технологій у мирних цілях, фізики ядерних реакторів та радіо­екології. Роз­ташований у Києві та м. Чорнобиль (зона від­чуже­н­ня, Київська обл.). Історія створе­н­ня Ін­ституту бере свій початок від аварії 26 квітня 1986 на 4-му енерго­блоці Чорнобильської АЕС. Оскільки над­звичайна складність науково-технічних про­блем, повʼязаних із ліквідацією аварії та її наслідків, об­умовила залуче­н­ня для їхнього виріше­н­ня найкращих наукових та інженерних сил, при Державній комісії в м. Чорнобиль була створена оперативна група Ін­ституту атомної енергії імені І. Курчатова (Москва), що здійснювала обовʼязки наукового керівництва цих робіт. З метою забезпече­н­ня наукового та проєктного су­проводу будівництва обʼєкта «Укри­т­тя», а також проведе­н­ня та ко­ординації науково-дослідних робіт, що виконували під­приємства Міністерства середнього машинобудува­н­ня СРСР на Чорнобильській АЕС, 1987 створено Комплексну екс­педицію Ін­ституту атомної енергії імені І. Курчатова. 1992 після від­новле­н­ня Україною незалежності на базі Комплексної екс­педиції засновано Між­галузевий науково-технічний центр «Укри­т­тя», на який від­повід­но до ріше­н­ня АНУ та концерну «Укратом­енерго­пром» було покладено обовʼязки наукового керівництва та генерального проєктува­н­ня робіт з пере­творе­н­ня Обʼєкта «Укри­т­тя» на екологічно без­печну систему, а 1993 — також обовʼязки наукового керівництва робіт щодо зня­т­тя з екс­плуатації енерго­блоків Чорнобильської АЕС. Від 2004 — ІПБ АЕС. Між­галузевий науково-технічний центр «Укри­т­тя» НАНУ очолювали В. Карасьов (1992—93), В. Токаревський (1993—95) та О. Ключников (1996—2004; у 2004—15 був першим директором ІПБ АЕС). Ін­ститут входить до складу Від­діле­н­ня фізико-технічних про­блем енергетики НАНУ (Секція фізико-технічних і математичних наук). У структурі ІПБ АЕС: від­діле­н­ня ядерної та радіаційної без­пеки з 3-ма від­ділами — радіаційного моніторингу (сектор радіологічного контролю; 2 лабораторії: фізико-хімічних методів аналізу; спектрометричних методів аналізу), ядерної без­пеки (3 сектори: моделюва­н­ня нейтрон­но-фізичних процесів; роз­робле­н­ня та ви­пробовува­н­ня систем контролю ядерної без­пеки; контролю ядерних установок), радіаційного матеріало­знавства та радіаційного приладобудува­н­ня (2 лабораторії: радіаційного матеріало­знавства; досліджень опроміненого графіту; 2 сектори: ди­станційних комплексів і технологій; радіаційного приладобудува­н­ня); від­діле­н­ня проєктува­н­ня обʼєктів з радіаційно-ядерними технологіями з 3-ма від­ділами — аналізу без­пеки радіаційно небезпечних обʼєктів (2 сектори: оптимізації протирадіаційного захисту; матеріалів та моделюва­н­ня для ядерних установок), зня­т­тя з екс­плуатації АЕС (сектор про­блем без­печного поводже­н­ня з від­працьованим ядерним паливом), будівельних технологій та кон­струкцій (сектор гео­екологічних досліджень); від­діле­н­ня атомної енергетики з 2-ма від­ділами — без­пеки ядерних установок (2 сектори: фізики реакторів; теплогідравліки ядерних установок), радіаційної екології (3 сектори: досліджень роз­по­всюдже­н­ня радіо­активного аерозолю в атмо­сфері; комплексного аналізу та веде­н­ня баз даних; природокористува­н­ня та реабілітації). Напрями наукової діяльності Ін­ституту: пере­творе­н­ня обʼєкта «Укри­т­тя» на екологічно без­печну систему; без­пека екс­плуатації ядерних установок; зня­т­тя з екс­плуатації ядерних установок; поводже­н­ня з від­працьованим ядерним паливом і радіо­активними від­ходами. До 2019 ІПБ АЕС видавав збірник наукових праць «Про­блеми без­пеки атомних електро­станцій і Чорнобиля»; від 2018 є спів­засновником журналу «Ядерна енергетика та довкі­л­ля». Науковці Ін­ституту за вагомі наукові досягне­н­ня були нагороджені низкою державних нагород України; О. Ключников удостоєний зва­н­ня Герой України. Почесним зва­н­ням «Заслужений діяч науки і техніки» від­значені О. Ключников (1995), Б. Прістер (1998), Є. Гаргер (2011); лауреатами Державної премії України у галузі науки і техніки стали О. Ключников (1999), Б. Прістер (2004), О. Казимиров (2006), А. Носовський (від 2016 — директор ІПБ АЕС), В. Колиханов, Ю. Комаров, В. Скалозубов, В. Щербін (усі — 2015). Станом на 1 грудня 2023 працювали 105 науковців, зокрема 2 академіка НАНУ (А. Носовський, Л. Булавін), 1 академік НААНУ (Б. Прістер), 11 докторів (зокрема В. Борисенко, С. Габєлков, Л. Зімін, К. Сімейко, А. Скорбун, М. Талерко, І. Шараєвський) і 23 кандидати наук. У ІПБ АЕС працювали В. Барʼяхтар, О. Боровой і В. Ландін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю