Проблем безпеки атомних електростанцій Інститут НАНУ

ПРОБЛЕ́М БЕЗПЕ́КИ А́ТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТА́НЦІЙ Інститут НАНУ (ІПБ АЕС) — наукова установа, що провадить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі безпечного використання ядерної енергії та ядерних технологій у мирних цілях, фізики ядерних реакторів та радіоекології. Розташований у Києві та м. Чорнобиль (зона відчуження, Київська обл.). Історія створення Інституту бере свій початок від аварії 26 квітня 1986 на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Оскільки надзвичайна складність науково-технічних проблем, пов’язаних із ліквідацією аварії та її наслідків, обумовила залучення для їхнього вирішення найкращих наукових та інженерних сил, при Державній комісії в м. Чорнобиль була створена оперативна група Інституту атомної енергії імені І. Курчатова (Москва), що здійснювала обов’язки наукового керівництва цих робіт. З метою забезпечення наукового та проєктного супроводу будівництва об’єкта «Укриття», а також проведення та координації науково-дослідних робіт, що виконували підприємства Міністерства середнього машинобудування СРСР на Чорнобильській АЕС, 1987 створено Комплексну експедицію Інституту атомної енергії імені І. Курчатова. 1992 після відновлення Україною незалежності на базі Комплексної експедиції засновано Міжгалузевий науково-технічний центр «Укриття», на який відповідно до рішення АНУ та концерну «Укратоменергопром» було покладено обов’язки наукового керівництва та генерального проєктування робіт з перетворення Об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, а 1993 — також обов’язки наукового керівництва робіт щодо зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС. Від 2004 — ІПБ АЕС. Міжгалузевий науково-технічний центр «Укриття» НАНУ очолювали В. Карасьов (1992–93), В. Токаревський (1993–95) та О. Ключников (1996–2004; у 2004–15 був першим директором ІПБ АЕС). Інститут входить до складу Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАНУ (Секція фізико-технічних і математичних наук). У структурі ІПБ АЕС: відділення ядерної та радіаційної безпеки з 3-ма відділами — радіаційного моніторингу (сектор радіологічного контролю; 2 лабораторії: фізико-хімічних методів аналізу; спектрометричних методів аналізу), ядерної безпеки (3 сектори: моделювання нейтронно-фізичних процесів; розроблення та випробовування систем контролю ядерної безпеки; контролю ядерних установок), радіаційного матеріалознавства та радіаційного приладобудування (2 лабораторії: радіаційного матеріалознавства; досліджень опроміненого графіту; 2 сектори: дистанційних комплексів і технологій; радіаційного приладобудування); відділення проєктування об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями з 3-ма відділами — аналізу безпеки радіаційно небезпечних об’єктів (2 сектори: оптимізації протирадіаційного захисту; матеріалів та моделювання для ядерних установок), зняття з експлуатації АЕС (сектор проблем безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом), будівельних технологій та конструкцій (сектор геоекологічних досліджень); відділення атомної енергетики з 2-ма відділами — безпеки ядерних установок (2 сектори: фізики реакторів; теплогідравліки ядерних установок), радіаційної екології (3 сектори: досліджень розповсюдження радіоактивного аерозолю в атмосфері; комплексного аналізу та ведення баз даних; природокористування та реабілітації). Напрями наукової діяльності Інституту: перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему; безпека експлуатації ядерних установок; зняття з експлуатації ядерних установок; поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами. До 2019 ІПБ АЕС видавав збірник наукових праць «Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля»; від 2018 є співзасновником журналу «Ядерна енергетика та довкілля». Науковці Інституту за вагомі наукові досягнення були нагороджені низкою державних нагород України; О. Ключников удостоєний звання Герой України. Почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки» відзначені О. Ключников (1995), Б. Прістер (1998), Є. Гаргер (2011); лауреатами Державної премії України у галузі науки і техніки стали О. Ключников (1999), Б. Прістер (2004), О. Казимиров (2006), А. Носовський (від 2016 — директор ІПБ АЕС), В. Колиханов, Ю. Комаров, В. Скалозубов, В. Щербін (усі — 2015). Станом на 1 грудня 2023 працювали 105 науковців, зокрема 2 академіка НАНУ (А. Носовський, Л. Булавін), 1 академік НААНУ (Б. Прістер), 11 докторів (зокрема В. Борисенко, С. Габєлков, Л. Зімін, К. Сімейко, А. Скорбун, М. Талерко, І. Шараєвський) і 23 кандидати наук. У ІПБ АЕС працювали В. Бар’яхтар, О. Боровой і В. Ландін.

Розмір шрифту

Проблем безпеки атомних електростанцій Інститут НАНУ

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю

Схожі статті