Семенюк Олександр Васильович
Визначення і загальна характеристика
СЕМЕНЮ́К Олександр Васильович (09. 03. 1957, м. Сталіно, нині Донецьк — 12. 08. 2013, Івано-Франківськ) — художник театру. Заслужений діяч мистецтв України (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закінчив Київську художню академію (1985; майстерня Д. Лідера). 1985–2013 — головний художник Івано-Франківського музично-драматичного театру імені І. Франка. Працював також над проєктами шоу-бізнесу. В основі творчості — принцип образного умовного декораційного мистецтва. Виконав художнє оформлення та сценографії до вистав: в Івано-Франківську — «Плаха» за Ч. Айтматовим, «Диктатура совісті» М. Шатрова (обидві — 1987), «Іванов» А. Чехова, «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським (1988), «Шрами на скалі» за Р. Іваничуком (1989), «Наймичка» І. Карпенка-Карого, «Скупий» Ж.-Б. Мольєра (обидві — 1993), «Чорт і шинкарка» К. Кшивошевського, «Баядера» І. Кальмана (обидві — 1995), «Люсі Краун» за І. Шоу, «Ґалілео Ґалілей» Б. Брехта (1999), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (2000), «Антоніо (Венеційський купець)» В. Шекспіра (2002), «Кабалє унд лібе (Підступність і кохання)» Ф. Шіллера (2003), «Княгиня Ольга» Т. Бабицької (2005), «Ігри імператорів» за М. Кулішем, А. Камю, Г. Сковородою (2008), «Кураж» Б. Брехта, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (обидві — 2009); у Харкові — «Украдене щастя» І. Франка, «Камо грядеше» Г. Сінкевича; у Чернівцях — «Дуенья» Р. Шерідана; у Польщі — «Собаче серце» М. Булгакова. Сценографії до вистав С. відзначені міжнародними фестивальними журі.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
