ПЕРЕ­ВА́ЛЬСЬКА Мирослава Василівна (у заміж­жі — Пшенична; 20. 07. 1972, Київ) — живописець, графік. Дочка Василя та Марії, сестра Євдокима Перевальських, дружина Ю. Пшеничного. 1-а премія конкурсу «Образ жінки — образ нації» (1997). Членкиня НСХУ (1995). Закінчила Українську академію мистецтв (Київ, 1994; викладачі Д. Лідер, О. Бурлін, С. Подервʼянський, С. Зорук). 1997–99 — викладач кафедри дизайну Державної академії легкої промисловості (Київ); від 2001 — кафедри графіки Видавничо-полі­графічного ін­ституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут». Працює пере­важно в техніках олійного живопису, оригінальної та друкованої графіки. Творчість П. ін­спірована народним мистецтвом, іконописом та парсуною українського бароко, живописом українських авангардистів початку 20 ст. і майстрами світового мистецтва. Її роботи вирізняються нетривіальними темами, неординарними образно-художніми ріше­н­нями, оригінальною композиційною побудовою, соковитими кольорами, декоративністю, емоційністю. Художниця через символізм шукає тонку межу між реальним та ефемерним світом, гармонію у спів­від­ношен­ні між пластикою форм і колоритом. Лейтмотив творчості П. — «жінка в житті й мистецтві», хоч її концепції виходять далеко за часові, гендерні або національні рамки. Учасниця всеукраїнських та між­народних мистецьких ви­ставок від 1991. Персональні — у Славутичі (Київська обл., 1996), м. Жирона (Іспанія, 1997), Києві (2002 — три екс­позиції, 2023), м. Турню (Франція, 2023). Деякі твори П. зберігаються в Запорізькому художньому музеї, у зі­бран­ні Національного університету «Києво-Могилянська академія».