Коновал Сергій Сергійович

КОНОВА́Л Сергій Сергі­йович (29. 05. 1992, Тернопіль — 06. 04. 2024, м. Часів Яр Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 10. 04. 2024 на Микулинецькому цвинтарі в рідному місті) — громадський діяч, військовик. Лейтенант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023). На­вчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 19, закінчив Тернопільський медичний університет (2014, за спеціальністю «стоматолог»), Бережанський агротехнічний ін­ститут Національного університету біо­ресурсів та природокористува­н­ня України (2020), Західноукраїнський університет (Тернопіль, 2022, «політологія та філософія»). Був членом пластового куреня Орден хрестоносців. Активно від­стоював європейські цін­ності під час Революції гідності. Від березня 2014 — парамедик медичного баталь­йону «Го­спітальєри», згодом — командир 6-ї резервної сотні Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Брав участь у боях з проросійськими бо­йовиками за с-ща Станиця Луганська (нині Щастинського р-ну Луганської обл.) та Піски, міста Марʼїнка й Авдіївка (нині усі — Покровського р-ну Донецької обл.). 2018 був учасником благодійного вело­пробігу «Чумацький шлях» Канадою та США (понад 1000 км) на під­тримку України. Від 2020 — начальник від­ділу сприя­н­ня організації заходів територіальної оборони Тернопільського обласного молодіжного методичного центру. Спів­організатор низки національно-патріотичних заходів, оператор і спів­продюсер фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Засновник проєкту «Дім ветерана» в Тернополі (2021). Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив виконувати бо­йові зав­да­н­ня. Служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького баталь­йону імені Хам­мера 67 окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Воював на території Київської, Чернігівської, Запорізької та Харківської областей, на бахмутському та лиманському напрямках у Донецькій обл., протягом 7-ми місяців утримував рубежі оборони у Серебрянському лісі. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і ворожої техніки. Почесний громадянин Тернополя (від квітня 2024) та Тернопільської обл. (від червня того ж року).