Кобрин Михайло Петрович
Визначення і загальна характеристика
КО́БРИН Михайло Петрович (21. 10. 1871, с. Стужиця Холм. пов., нині Люблін. воєводства, Польща — 17. 04. 1956, Львів) — богослов, громадський діяч, перекладач. Дід І. Кобрина. Закін. Холм. духовну семінарію (1893), Моск. духовну академію (1897). Від 1899 — викладач Холм. духов. семінарії, голова Народнопросвітн. товариства Холм. Русі, президент Холм. с.-г. товариства взаємного кредиту. Член делегації до С.-Петербурга, яка клопотала перед Польс. царським урядом про адм. виокремлення Холмщини і Підляшшя в самост. губернію. 1915–22 працював у відділ. «Сибір. банку» у Москві. 1922–31 — проф. Кременец. духов. семінарії (нині Терноп. обл.); від 1931 — чл. управи Товариства ім. П. Могили, голова підкомісії Комісії перекладу Святого Письма та богослужб. книг при Укр. наук. інституті у Варшаві. 1934–38 на громад. засадах керував укр. г-зією у Кременці, де організував 1935 зустріч із Б. Лепким. Від 1943 мешкав у Львові. Автор праць «День очищения в Ветхом Завете» (Холм, 1902), «Краткий исторический очерк колонизации Западнорусского края и ее следствий для Холмской Руси» (Варшава, 1902), «О языке богослужения» (Лц., 1935), «Существования Бога в мире» та «О Священном Писании или Библии» (обидві — Кременець, 1938), перекладів «Апостола», «Псалтиря», «Часослова» (усі — Луцьк, 1941) та ін. Підготував до друку підручники «Курс морального богослов’я» та «Курс догматичного богослов’я». 2003 на будинку Кременец. краєзнав. музею йому встановлено меморіал. дошку.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
