Пархоменко Олександр Якович

ПАРХО́МЕНКО Олександр Якович (12(24). 12. 1886, с. Макарів Яр Словʼяносербського пов. Катеринославської губ., нині Довжанського р-ну Луганської обл. — 03. 01. 1921, с. Бузівка Таращанського пов. Київської губ., нині Уманського р-ну Черкаської обл., похований у Луганську) — радянський військовий діяч. Орден Червоного Прапора (1919, 1921). Від 1900 працював на Луганському паровозобудівному заводі. 1904 вступив до більшовицької партії. 1905—07 — один із організаторів бо­йових дружин, керівник пов­ста­н­ня у рідному селі. Не раз за­знавав арештів. 1916 взяв активну участь у політичному страйку на Луганському патрон­ному заводі, за що був мобілізований до армії. У лютому 1917 на чолі загону солдатів захоплював адміністративні будинки в Москві. Від березня 1917 — член виконавчого комітету Луганської ради робітничих і солдатських депутатів, очолював штаб Червоної гвардії. 1917—18 разом із К. Ворошиловим встановлював радянську владу в Луганську, інших містах Донбасу, брав участь у боях із каледінцями. Від березня 1918 — нач­штабу 1-го Луганського соціалістичного загону, особливоуповноважений штабу 5-ї революційної армії, учасник оборони м. Царицин (нині Волго­град, РФ); від жовтня 1918 — особливоуповноважений Революційної військової ради 10-ї армії. Під­тримував Й. Сталіна і К. Ворошилова в боротьбі з Л. Троцьким. У січні 1919 очолив Харківський губернський військовий комісаріат, від 6 березня того ж року — помічник харківського окружного військового комісара. Командував Харківською групою військ у боях із частинами григорʼєвців, Харківською фортечною зоною під час оборони від денікінців. Від грудня 1919 — особливоуповноважений при Революційній військовій раді 1-ї Кін­ної армії; від квітня 1920 — начальник 14-ї кавалерійської дивізії. Брав участь у боях із польськими військами під час польсько-радянської війни 1920. На­прикінці 1920 воював із загонами Н. Махна, загинув у бою (за іншою версією — у бою із загоном пов­станського отамана М. Кібця-Бондаренка, який і сам поліг тоді). Від початку 1920-х рр. по­стать П. міфологізували як одного з героїв воєн­них дій 1918—20. У 1942 знято кінофільм «Олександр Пархоменко» (реж. Л. Луков, кіностудія імені О. Довженка і «Узбекфільм»), який використовували в радянській пропаганді. Імʼям П. було на­звано багато населених пунктів і вулиць у СРСР.

Завантажити статтю