Перемога

ПЕРЕ­МО́ГА (до 1945 — Ядлівка) — село Броварського (до липня 2020 — Баришівського) ра­йону Київської області. У грудні 2018 Пере­могівську сільську раду зараховано до Баришівської селищної громади. Є центром старостинського округу. П. знаходиться по­близу межі з Чернігівською обл., за 54 км від Києва та 22 км від залізничної ст. Баришівка. Неподалік протікає р. Трубіж (притока Дніпра). Площа села 6,73 км². За пере­писом населе­н­ня 2001, проживали 1478 осіб; станом на 2024 — 1050 осіб; пере­важно українці. На західній околиці села виявлено давньоруські городище та селище, зна­йдено уламки посуду 11–13 ст. Обстежено курган­ну групу та 2 кургани 3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е. Ядлівка вперше згадується у писемних джерелах початку 17 ст. До 1782 входила до Баришівської сотні Пере­яславського полку; від­тоді — до Київського намісництва. Від початку 19 ст. — у складі Козелецького пов. Чернігівської губ. 1859 проживали 1665 осіб. Деякий час село належало до Новобасанської волості, з якої 1907 ви­окремлено Ядлівську волость. 1892 зведено деревʼяну церкву Різдва Богородиці (у радянський період використовували як школу, клуб, контору, комори; 1992 від­новлені богослужі­н­ня; 6 квітня 2022 храм значно по­шкоджено внаслідок артилерійського об­стрілу російських військ — вибиті вікна, зруйновано частину стіни, інтерʼєрів і під­логи; 2023 від­ремонтовано). За Всеросійським пере­писом населе­н­ня 1897, мешкали 3440 осіб. 1906 від­крито земську школу. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923 з Новобасанської, Новобиківської та Ядлівської волостей утворено Новобасанський р-н (див. Нова Басань). 1923–30 — у складі Ніжинської округи; 1932–49 — Чернігівської, від 1949 — Київської областей; 1949–62, 1965–2020 — Баришівського, 1962–65 — Пере­яслав-Хмельницького, від 2020 — Броварського р-нів. Жителі потерпали від голодомору 1932–33 (померли близько 1 тис. осіб; освячено памʼятний знак), за­знали сталінських ре­пресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під німецькою окупацією. Нацисти вбили 167 осіб. На фронтах 2-ї світової війни загинули 450 осіб. За пере­писом УРСР 1989, чисельність населе­н­ня села — 2051 особа. Від 28 лютого до 30 березня 2022 — під окупацією військ РФ. За різними даними, у цей період тут зникли без­вісти від 15 до 20 осіб. Окупанти вбили 14 чоловіків, зокрема й 10 молодих хлопців у місцевому від­діле­н­ня «Нової пошти». 11 березня 2022 під час спроби евакуації з П. у напрямку с. Гостролуч­чя за погодженим «зеленим» коридором ворожі військовики роз­стріляли колону із жінок і дітей (загинули 6 жінок і одна дитина, багато отримали поране­н­ня), тих, хто вцілів, змусили повернутися до села. Нині працюють кілька фермерських господарств, концерн з вирощува­н­ня пере­пелів, під­приємство з ремонту спецтехніки. Є загальноосвітня школа (ліцей), клуб, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Серед видатних уродженців — геолог М. Красножон, актор, театральний режисер, заслужений діяч мистецтв України В. Опанасенко.