Ходченко Лев Павлович
ХО́ДЧЕНКО Лев Павлович (26. 07(08. 08). 1912, х. Шаманівка Одеського пов. Херсонської губ., нині село Одеського р-ну Одеської обл. — 27. 08. 2010, Київ) — живописець. Заслужений художник УРСР (1990). Член НСХУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив альфрейно-декоративне відділення Харківської художньої профшколи (1931), навчався в Харківському (1931–34; викл. С. Прохоров, М. Шаронов), закінчив Київський (1939; викл. С. Григорʼєв, Ф. Кричевський) художні інститути. Автор пейзажів, тематичних картин, портретів, натюрмортів, виконаних у реалістичній манері. Роботи Х. вирізняються створенням узагальнених художніх образів, цікавими композиційними рішеннями, гармонійним колоритом; деякі з них тяжіють до віденського сецесіону. Учасник всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1939. Персональні — у Києві (1992), Гельсінкі (1993). Деякі роботи Х. зберігають у Національному художньому музеї України (Київ), музеях Чернівців, Львова, Сімферополя.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Тетяна» (1937), «До рідних берегів» (1940), «Кременчуцька ГЕС» (1943), «Корсунь-Шевченківська битва» (1948), «Далі — тільки небо» (1953), «Вуличка в Гурзуфі» (1958), «Молодиця» (1959), «Устим Кармелюк», «Кривий Ріг» (обидва — 1961), «Горнові. Нічна зміна», «На полонині» (обидва — 1963), «У політ» (1965), «Вівчар», «Молодь будує» (обидва — 1968), «Земля Криворіжжя» (1970), «Чернігівський храм», «Канівська ГЕС» (обидва — 1972), «Нові силуети Києва» (1973), «Березовий гай» (1974), «Поля слави» (1975), «В Карпатах. Косар» (1979), «Ранок на морі», «Осінні квіти» (обидва — 1980), «Над луками» (1983), «Квіти у вазі», «Чернігівщина» (обидва — 1985), «Щедра земля України — Кривий Ріг», «Київ. Львівська площа» (обидва — 1986), «Квіти України» (1990), «Бабусині ікони» (1991), «Хутір біля млинів» (1992), «Соняшники» (1994); серія «Фронтові замальовки» (1943–45).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 