ФЕОДО́СІЙ (Дикун-Ваколюк Митрофан Никонович; 23. 11. 1926, с. Черниці, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. — 01. 10. 2001, Полтава) — церковний і громадський діяч, богослов, правозахисник. Закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богословʼя (1955). У 1943–47 — послушник Свято-Успенської Почаївської лаври (м. Почаїв, нині Кременецького р-ну Тернопільської обл.). У серпні 1955 прийняв чернечий постриг і рукопокладений у сан ієродиякона, у вересні того ж року — в сан ієромонаха; направлений у с. Костирево Владимирської обл. (РФ), 1956 пере­ведений до м. Владимир. Від 1958 — викладач і помічник ін­спектора, 1960–64 — секретар правлі­н­ня Волинської духовної семінарії (Луцьк). 1963 висвячений на ігумена. Від 1964 — викладач і помічник ін­спектора, від 1966 — ректор Одеської духовної семінарії (во­зведений у сан архімандрита). 4 червня 1967 хіротонізований і при­значений єпис­копом Пере­яслав-Хмельницьким, вікарієм Київської єпархії, 7 жовтня того ж року — єпис­копом Полтавським і Кременчуцьким (від 1978 — архі­єпис­коп), 1979 — архі­єпис­копом Астраханським і Єнотаєвським, 1990 — Івано-Франківським і Коломийським, 1991 — Він­ницьким і Брацлавським. 1992–2001 — на Полтавській кафедрі, 17 жовтня 1996 удостоєний митрополичого сану. 1996–2001 — митрополит Полтавський і Кременчуцький УПЦ. 1977 у покара­н­ня за надісланий лист на адресу Л. Брежнєва, в якому була по­дана критична оцінка діяльності уповноважених у справах релігії, був пере­ведений з посади керуючого Полтавської на посаду керуючого Астраханської єпархії. Лист потрапив за кордон, був пере­кладений англійською, французькою, німецькою, арабською мовами і мав широкий резонанс. Пере­буваючи в Галичині Ф. намагався не допустити загостре­н­ня між греко-католиками і православними. Від 1997 редагував тижневик «Полтавський православний листок», редакцією часопису було ви­дано просвітницький посібник «Последование богослужений святой Четыредесятницы». Автор 16-ти т. «Святої криниці», 10-ти т. проповід­ей, збірок поезій, байок, 5-ти т. «Путі святих», 1-го т. «Матушки Нектарії», брошур проти Унії та сект. Залишилися у рукописі його щоден­ники.