АНТІ́ПОВ Денис Ген­наді­йович (30. 06. 1989, Івано-Франківськ — 11. 05. 2022, по­близу с. Довгеньке Ізюмського р-ну Харківської обл., похований 19. 05. 2022 у с. Хотимир Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.) — громадський діяч, пере­кладач, військовик. Лейтенант. Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2022, посмертно). На­вчався у Київських загальноосвітній школі № 11 (1996–2002) та гімназії № 136 (2002–06). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (2012; у 2010 отримав зва­н­ня молодшого лейтенанта запасу на військовій кафедрі Військового ін­ституту), де й працював асистентом кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Пів­ден­но-Східної Азії, готував кандидатську дисертацією на тему «Лінгво-прагматичні особливості фахової мови електроніки на матеріалі корейської мови». Стажувався у Пів­ден­ній Кореї — у Сеульському університеті (2008) та Університеті іноземних мов Ханґук (2011). Неодноразово працював пере­кладачем із корейської мови, зокрема на заходах найвищого державного рівня. Із юнацьких років долучався до громадських акцій на захист української мови та національної памʼяті. З перших днів протестів був учасником Революції гідності. У лютому 2014 влучив коктейлем Молотова у БТР на Май­дані Незалежності, тоді ж із по­братимами зніс памʼятник комуністичному лідеру Д. Мануїльському в урядовому кварталі. Денис Антіпов заснував низку патріотичних сторінок у соціальних мережах, загальна кількість під­писників яких сягала близько 60 тис. осіб. Доклав значних зусиль для реалізації процесів декомунізації та деколонізації. 2014 ініціював волонтерський проєкт «Народний рухливий протез». У лютому 2015 добровольцем до­єд­нався до лав 5-ї баталь­йон­но-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Від червня 2015 до квітня 2016 брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, де здійснював аеророзвідку дій та позицій ворога біля Донецького аеропорту, на Світлодарській дузі, по­близу м. Попасна, в Авдіївській промзоні та ін. 2016 від­крив крамницю «Anticius», 2018 — магазин, що виготовляв сувенірну продукцію «UA GIFTS». 2018 на­вчався у Київській школі економіки, 2021 стажувався у США за про­грамою «UBL PIE: Ukrainian Business Leaders Promoting Innovation and Entrepreneurship». Від лютого 2022 — у лавах 1-го десантно-штурмового баталь­йону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював у Донецькій обл., зокрема по­близу м. Горлівка. 9 березня того ж року по­близу м. Ізюм Харківської обл. отримав контузію та числен­ні травми під час артилерійського об­стрілу. На початку травня після лікува­н­ня повернувся на фронт, загинув внаслідок об­стрілу танками та артилерією противника. 30 червня 2022 у дворику Ін­ституту філології Київського університету імені Т. Шевченка висаджено привезений із батьківщини полеглого воїна бук (саме таким був його бо­йовий позивний — «Бук») та від­крито меморіальну дошку, засновано імен­ний Центр корейської мови та літератури. У січні 2023 батьки створили благодійну організацію «Фундація імені Дениса Антіпова», що започаткувала щомісячну імен­ну стипендію для 10-ти кращих студентів-філологів Київського університету імені Т. Шевченка. На його честь 2022 пере­йменовано вулиці Герулівка у с. Хотимир, де часто бував у дитячі роки, та Славгородську в Києві (Дарницький р-н). Почесний громадянин Києва (від липня 2023) та Івано-Франківська (від червня 2025).