КОМІ́СІЯ ДОПОМО́ГИ УКРАЇ́НСЬКОМУ СТУДЕ́НТСТВУ (КоДУС) — благодійницька організація. Заснована 1940 при Українському центральному комітеті у Кракові з ініціативи В. Глібовицького з метою на­да­н­ня матеріальної допомоги українським студентам, які на­вчалися у вищих на­вчальних закладах Відня, Берліна, Ґраца, Бреслау (нині Вроцлав), Данциґа (нині Ґданськ) та ін. Кошти надавали українське населе­н­ня і громадські організації, зокрема 1940–41, не­зважаючи на складну фінансову ситуацію, спричинену війною, у Генеральній губернії (охоплювала частину польських земель і території сучасних Львівської, Івано-Франківської й Тернопільської обл.) зі­брано 152 тис. польських злотих, у Німеч­чині — 93 тисячі. Щорічна кількість студентів становила понад 800 осіб, роз­мір щомісячної допомоги — 100–250 польських злотих (або 100–200 райхсмарок). 1942 КоДУС пере­їхала до Львова (поширила свою діяльність на студентів місцевих вищих на­вчальних закладів), 1944 — до Відня, де призупинила діяльність. 1945 з ініціативи З. Кузелі її від­новлено у м. Фюрт; до складу уві­йшли пред­ставники УВУ (Мюнхен), Українського технічно-господарського ін­ституту (м. Реґенсбурґ), Богословської академії (м. Бамберґ; усі — Німеч­чина), студентських, громадських і ко­оперативних організацій. 1951 пере­ведено до м. Сарсель (Франція), згодом — до Мюнхена. Фінансову і матеріальну допомогу КоДУС надавали українці, які мешкали у таборах для пере­міщених осіб у Німеч­чині та Австрії, українська діаспора із США та Канади (особливо нью-йоркський Комітет допомоги українській студіюючій молоді у Європі), ІРО, УГКЦ тощо. Завдяки цьому вона утримувала у різних університетських містечках 7 їдалень (щодня від­відувало близько 700 студентів і професорів) та надавала стипендії понад 500 особам. Після посиленої еміграції українців із Німеч­чини до Пів­нічної і Пів­ден­ної Америки кількість стипендіатів скоротилася до 70-ти, що дало змогу охопити допомогою студентів з усіх країн Західної Європи (окрім Великої Британії, де діяла подібна комісія), а також учнів старших класів і студентство Югославії. Важливою формою поповне­н­ня бюджету КоДУС у 1970– 80-х роках було поверне­н­ня колишніми стипендіатами одержаних на на­вча­н­ня коштів. Так, станом на 1973 гроші повернули М. Антонович, Ю. Артюшенко, О. Біланюк, В. Верига, Б. Винар і Л. Винар, О. Горбач, І. Каменецький, Б. Качур, П. Стерчо та ін. Після проголоше­н­ня 1991 незалежності України КоДУС допомагала бажаючим з України захистити магістерські і докторські дисертації в УВУ. В різний час її очолювали З. Кузеля, І. Гриньох, Ю. Полянський, О. Кульчицький. 2012 на загальних зборах вирішено припинити діяльність організації у звʼязку з від­сутністю пожертв, документи пере­дано до Центрального архіву громадських обʼ­єд­нань України (Київ).