Каплан Лев Борисович
КАПЛА́Н Лев Борисович (24. 04(06. 05). 1899, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. — 19. 05. 1972, Київ) — графік. Член СХУ (1937). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1929; викл. О. Кокель, М. Федоров, М. Шаронов). На творчій роботі. Учасник респ., всесоюз. худож. виставок від 1924. Персон. — у Берліні (1946). Працював у галузях сатир. рисунка і плаката, книжк. та станк. графіки. Опублікував низку карикатур у ж. «Червоний перець» (1927–34) і «Перець» (від 1943).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Вікна УкРОСТА» (1920, співавт.), «Т. Шевченко та М. Щепкін у Москві» (1939), «Підпалювачі» (1949); афіша до виставки «Cучасна австрійська гравюра» (1931); плакати — «16. 270. 000 тонн вугілля — бойова програма Донбасу на ударний квартал» (1931), «Не засмічуй вбиральні!», «Не вари в коридорі!», «Не вимітай сміття на сходи!» (усі — 1932), «Хата скраю...» (1963); іл. — до альбому «Пушкін» (К., 1937, співавт.); комедії «Віндзорські витівниці» В. Шекспіра (1949), зб. «Україна сміється» (К., 1960, т. 1, 3); цикли малюнків — «Фронтові замальовки» (1941–45), «Фронтова сатира» (1944–46); серія «Типи, що йдуть у минуле» (1953–54).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 