КАРА́ПИШ Борислав Тимофі­йович (01. 08. 1929, с. Руденківка, нині Новосанжарського р-ну Полтавської обл. — 12. 10. 2005, Дні­пропетровськ) — прозаїк. Член НСПУ (1962). Закінчив школу авіамеханіків морської авіації, Вищі літературні курси при Літературному ін­ституті в Москві (1964). Працював у військово-морському училищі, на заводі «Пів­денмаш», від 1971 — на Нижньодні­провському заводі імені К. Лібкнехта; 1995–2005 — літературний редактор видавничо-творчого центру «Гамалія»; водночас 1998–2005 — головний редактор журналу «Крила» (усі — Дні­пропетровськ). Основна тема творчості — становле­н­ня характерів молодих робітників. Документальна повість «Вітер спів­ає в щоглах» (Київ, 1968) і роман «Гарячий рік» (Дні­про, 1980, спів­автор) — про будівників Придні­провської ДРЕС. Спів­автор путівника «Киев–Херсон» (1977), упорядник серії збірок молодих талантів «Ластівʼята» (1998; 2002; 2006; усі — Дні­пропетровськ).