КАРМЕ́Н Лазар (справжнє — Коренман Лев Осипович; крипт.: К-н, Л. К., Л. О. К.; 14(26). 12. 1876, Одеса — 19. 04. 1920, там само) — прозаїк. Батько Р. Кармена. Від 1894 друкувався в одеських газетах. Більшість його творів присвячена життю портової бідноти, робітників гранітних карʼєрів, дрібних службовців: збірки нарисів і оповідань «Шестая палата» (1895), «В родном гнезде» (1900), «Дикари» (1901), «Дети-глухари», «Маяк» (обидві — 1902), «Дорогие аплодисменты», «Жизнь одес­ских приказчиков», «Кусочек сна. Кирпичница Мотя», «Ответ Вере. Одна из многих», «Под­земный цветок. Скотным поездом», «Слезы Банабака», «Стон татарки. Божки китайца» (усі — 1903), «На дне Одес­сы», «Проснитесь!» (обидві — 1904; усі — Одеса). Публікувався в журналах «Рус­ское богатство», «Мир божий», тижневиках «Нива» і «Пробуждение». Схвально сприйняв більшовицький пере­ворот 1917, видав книгу оповідань про перші дні радянської влади «Под Красной Звездой» (О., 1919). Посмертно ви­йшли збірки його оповідань «К солнцу!» (1923), «Рас­сказы о пятом годе» (1925), «Накануне» (1927), «Рас­сказы» (1977; усі — Москва).