Карнаухов Петро Георгійович
КАРНАУ́ХОВ Петро Георгійович (13. 11. 1945, Київ) — живописець. Член НСХУ (1978). Закінчив Київський художній інститут (1973; викл. М. Хмелько, В. Чеканюк). Працював 1973–83 на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. На творчій роботі. Учасник обласних (від 1974), всесоюзних (від 1975), всеукраїнських (від 1976) художніх виставок та міжнародних пленерів (від 1986). Персональні — у Києві (1991, 2005). Створює пейзажі та натюрморти в романтико-реалістичному стилі. Окремі роботи зберігаються у Яготинському краєзнавчому музеї (Київська обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- вітражі для Республіканського навчально-технічного центру МВС УРСР (Київ, 1976); мозаїчні панно для житлового комплексу заводу «Залив» (м. Керч, нині АР Крим, 1979); мозаїки та вітражі для Республіканського кардіологічного центру (Київ, 1982); живопис — «Ранок», «Спека» (обидва — 1976), «Київ» (1977), «Останній сніг» (1978), «Старий причал», «Куточок на Десні» (обидва — 1979), «Ранок над Видубичами» (1980), «Зимовий пейзаж» (1981), «Золоті ворота», «Софія Київська» (обидва — 1982), «Боричів тік» (1983), «Судак» (1984), «Козацька церква» (1985), «Осіннє сонце», «Тихий Снов» (обидва — 1986), «Зимовий хутір» (1988), «Вечір у Вергунах» (1995), «Осінь» (1998), «Соняшники» (1999), «Теплий день» (2000), «Стежка в жито» (2003), «Тополі» (2006), «У Словаччині» (2007), «Виноградний кущ» (2008), «Старий млин» (2009), «Яблука та виноград», «Казковий сад» (обидва — 2010), «Калина на вікні» (2011).
Фотоілюстрації
Людина 