ХМЕЛЬКО́ Михайло Іванович (23. 10. 1919, Київ — 15. 01. 1996, там само) — живописець, педагог. Народний художник УРСР (1963). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Член СХУ (1960). Сталінська премія (1948, 1950). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський художній ін­ститут (1946; викл. К. Трохименко), де й працював від 1948: від 1960 — завідувач кафедри живопису, від 1962 — професор. Автор багатофігурних композицій у стилі соцреалізму на теми минулого й сучасного, зокрема мас­штабних історико-революційних, батальних полотен, у яких ідеалізував радянську владу та імперські наративи («Тост за великий російський народ», 1947; «Тріумф Батьківщини-пере­можниці», 1949; «Навіки з Москвою...», 1951; «На вірність партії»; 1958). Автор картин на тему 2-ї світової війни («Форсува­н­ня Дні­пра», 1946; «Над Києвом — прапор Пере­моги», 1975; «1941 — оборона Києва. Голосіївський ліс», 1988). Створив галерею порт­ретів тогочасних діячів культури, військових та пред­ставників виробництва. У 1960-х—80-х рр., ві­ді­йшовши від помпезності, звернувся до побутового жанру («У солдати!», «Троянди»). Його роботи вирізняються високою технічною майстерністю композиції, глибиною колориту. Учасник всеукраїнських, всесоюзних мистецьких ви­ставок від 1947. Деякі роботи Х. зберігають в Національному художньому музеї України (Київ), музеях Львова та інших міст, Третьяковській галереї (Москва). Серед учнів — М. Боровський, М. Вайнштейн, Й. Васильченко, С. Гончаренко, Т. Даниленко, О. Дубовик, І. Дзюбан, В. Загубибатько, А. Заярченко, Л. Іванов, П. Карнаухов, А. Куреньов, В. Лавриненко, О. Лантухов, Л. Лєсницька, Б. Мовчан, Я. Монін, Г. Нелевада, Г. Нечипоренко, В. Чеканюк, І. Юденко.