Експериментальної і клінічної ветеринарної медицини інститут УААН

ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНОЇ І КЛІНІ́ЧНОЇ ВЕТЕРИНА́РНОЇ МЕДИЦИ́НИ Інститут УААН — провідна науково-дослідна установа, що вивчає проблеми ветеринарної медицини. Засн. 1922 у Харкові на базі Центр. бактеріол. станції (створ. 1889) як Укр. інститут наук. та практ. ветеринарії, 1934–56 — Укр. інститут, 1956–92 — НДІ експерим. ветеринарії, від 1992 — сучасна назва. 2006 надано статус ННЦ. У структурі Інституту — 8 відділів, 25 лаб., 3 н.-д. станції (Дніпроп., Крим., Одес.), наук.-бібліотеч. центр. Рівнен. н.-д. станцію реорганізовано в Інститут епізоотології, Київ. — в Інститут вет. медицини УААН. Крім того, на базі установи функціонують 6 наук.-вироб. центрів (вивчення інфекц. хвороб великої рогатої худоби, вет. забезпечення птахівництва, токсикол. моніторингу та сертифікації якості кормів і продукції тваринництва, вивчення паразитар. хвороб тварин, профілактики і боротьби з туберкульозом тварин, Пд.-сх. центр з вивчення пріонних інфекцій). Наукові дослідження: лікування і профілактика хвороб с.-г. тварин (лейкоз, туберкульоз, бруцельоз, хвороба Ауєскі), птиці (високопатоген. грип, сальмонельоз, хвороби Ньюкасла, Марека і Гамборо), бджіл (варооз, ноземоз), риб (аеромоноз, псевдомоноз), паразитар. захворювань, токсикозів тощо; варіабельність вірулентності збудників інфекц. хвороб, їх генет. мінливість та біол. властивості антигенів, особливості тривалої персистенції на імун. фоні, вірогідність латент. форм перебігу хвороби; епізоотол. моніторинг осн. інфекц. й інвазій. хвороб с.-г. тварин, прогнозування епізоот. ситуації; конкурентність збудників інфекц. хвороб та їх синергідна активність у біол. системах, які застосовують при створенні нових біопрепаратів; механізм формування імунітету та динаміка змін імунокомпетент. органів у тварин різного віку під впливом імуностимулювал. й імуносупресив. чинників, теор. обґрунтування схеми корекції імунодефіцитів; удосконалення вет.-сан. заходів із запобігання і ліквідації інфекц. хвороб, спіл. для людини та тварин (туберкульоз, бруцельоз, високопатоген. грип птиці тощо); індикація ДНК (РНК) збудників інфекцій тварин на основі полімераз. ланцюг. реакції, розроблення способів їх детекції у клітин. матеріалі та методів диференціації видів мікроорганізмів з секвенуванням геному. Співроб. Інституту створили кріол. банк колекції перещеплюваних клітин. культур (2004 надано статус нац. надбання) та музей, який містить бл. 700 штамів мікроорганізмів; розробили туберкулін очищений для ссавців і птиці, вакцину інактивовану емульсовану проти високопатоген. грипу птиці «АвіФлуВак ІЕКВМ», вакцину бівалентну культурал. проти хвороби Марека, розчин Версена для культур клітин та ін. Нині в Інституті працюють 3 академік, 2 чл.-кор. УААН, 21 д-р, 83 канд. вет. н. Серед відомих науковців — В. Бусол, І. Гладенко, А. Завгородній, Ю. Кассіч, Г. Красников, І. Кулеско, Д. Логвинов, Б. Петренко, М. Прокоф’єва, А. Собко, П. Фукс, О. Куцан. Видає міжвід. темат. наук. зб. «Ветеринарна медицина» (від 1964). Перший дир. — О. Дедюлін (1922–24), нині — Б. Стегній (від 2001).

Завантажити статтю