Кам’яний Брід

КАМʼЯНИ́Й БРІД — селище міського типу Баранівського ра­йону Житомирської області. Селищ. раді під­порядк. села Дібрівка, Жовте, Тартак, Червоно­двірка. Знаходиться на р. Немилянка (притока Случі, бас. Дніпра), за 80 км від обл. центру, за 24 км від райцентру, за 25 км від вузл. залізнич. ст. Ново­град-Волинський і за 12 км від залізнич. ст. Ново­град-Волинський-2 (с. Барвинівка). Навколо К. Б. ростуть мішані ліси. Площа 4 км². Насел. 2803 особи (2001, складає 100,1 % до 1989): українців — 55 %, поляків — 42 %, проживають також росіяни, євреї, білоруси. Перші поселенці зʼявилися тут у серед. 19 ст. Їхнім осн. видом діяльності було виготовле­н­ня дьогтю. Згодом побудовано водяний млин. Роз­ро­стан­ню насел. пункту сприяло заснува­н­ня у серед. 1860-х рр. порцелян. ф-ки (у рад. період — фаянс. завод, від 2003 — дочірнє під­приємство «Камʼянобрідський фаянс» ТОВ «Поліський фаянс», від 2010 не працює). За однією з версій, назва смт походить від річки, яка нібито протікала у тій місцевості, з якої сюди прибули перші пред­ставники ниніш. польс. громади. Ймовірно, Немилянка у 19 ст. також мала назву Камʼяний Брід. Існує легенда, що на тер. сучас. К. Б. був роз­таш. камʼяний пере­їзд природ. походже­н­ня. У К. Б. у 19 ст. оселилася значна кількість євреїв. 1897 тут мешкало 1786 осіб, з них 1527 євреїв. На поч. 20 ст. діяло 3 синагоги. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919 під час погрому вбито бл. 200 євреїв. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. У 1920–30-х рр. у К. Б. значно зросла кількість поляків, особливо після ліквідації довколиш. хутір. системи. У 1930-х рр. К. Б. входив до Мархлев. польс. нац. р-ну (нині смт Довбиш). Від 1938 — смт. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До 1980-х рр. діяли камʼяні карʼєри. 1959 тут мешкало бл. 3,7 тис., 1970 — 2,4 тис., 1979 — 2,9 тис. осіб. Нині у К. Б. — заг.-осв. школа, дитсадок; дит. санаторій радіац. захисту, лікарня; клуб, музей історії фаянс. заводу. 1999 хор польс. пісні отримав почесне зва­н­ня «народний». Функціонують костел св. Терези, церква Івана Богослова, реліг. громада свідків Єгови. Встановлено обеліск воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. У с-щі проживав поет, журналіст, пере­кладач В. Грабовський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю