ІСТОРИ́ЧНА ПСИХОЛО́ГІЯ — наука, що ви­вчає психологічний склад народу окремих історичних епох, а також зміни людської психіки в історичному вимірі. Як складова частина психології роз­витку І. п. ви­вчає історіогенез психіки у процесі становле­н­ня і роз­витку цивілізацій, народів, су­спільних станів, повʼязуючи великі цикли соціального часу з часом індивідуального роз­витку — онтогенезом. Основний методом І. п. є історико-психологічна рекон­струкція, яка перед­бачає систематичність та повноту викори­ста­н­ня джерел-артефактів, що належать до певного історичного періоду чи обʼєкта інтер­претації. Виникнен­ню І. п. пере­дували наукова традиція психологічної інтер­претації історичного процесу, історичний під­хід до дослідже­н­ня психічних процесів, функцій, су­спільних феноменів (В.-М. Вундт, О. Потебня, І. Сікорський). Без­посередній попередниками І. п. вважають французьку школу «Ан­налів», американську психо­історію, школу культури й особистості. Сучасна І. п. ви­вчає ментальність історичних епох і періодів — первісних, античних, середньовічних та модерних часів. Нині значну увагу вчені приділяють уточнен­ню методологічних принципів І. п., екологічних функціям психіки в історії людства, культурної історії людського тіла, історичному трактуван­ню мови і мовле­н­ня, виникнен­ню писемної ментальності. Нова інформаційна реальність, що надає пере­вагу візуальним образам у процесі пере­дава­н­ня інформації, спонукала до по­глибленого ви­вче­н­ня історії формува­н­ня образних чин­ників сприйня­т­тя, памʼяті, мисле­н­ня, творчості тощо. Українські фахівці ви­вчають особливості формува­н­ня української ментальності, про­блеми рекон­струкції закономірностей становле­н­ня героїчного характеру українського лицарства, козацтва, учасників визвольних змагань. Важливими здобутками української І. п. є ви­значе­н­ня психологічного складу праукраїнської народності, історико-психологічна рекон­струкція особистостей Бояна, Володимира Мономаха, виріше­н­ня пита­н­ня авторства «Історії Русів».