Залізорудна промисловість

ЗАЛІЗОРУ́ДНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь гірничої промисловості, під­приємства якої видобувають залізні руди та попередньо обробляють їх — по­дрібне­н­ням, сортува­н­ням, збагаче­н­ням, усередне­н­ням, окускува­н­ням концентрату та дрібної фракції шляхом агломерації або огрудкува­н­ня. З. п. — сировин­на база чорної металургії. Продукція галузі: під­готовлена залізорудна сировина для виплавле­н­ня чавуну — сортова залізна руда, агломерат, котуни; залізоруд. концентрат, по­дрібнена руда для виробництва агломерату, кускова залізна руда з високим вмістом металу (56–64 %) й не­знач. кількістю шкідливих домішок для сталеплавил. виробництва. Добува­н­ня заліз. руди на території України, зокрема у Пн. Причорноморʼї, було ві­доме вже у 8–7 ст. до н. е. Її добували за допомогою коловоротів силою води; метал одержували у примітив. горнах і домнах сиродутим способом, а потім очищували проковува­н­ням у кузнях. За часів Київ. Русі роз­почато роз­робку заліз. болот. і озер. руд. Залізорудне виробництво на Русі було поширене насамперед на Київщині, Чернігівщині, Волині, менше в Галичині та на Закарпат­ті. Залізну руду кращої якості завозили з альпій. країн і Угорщини. На­прикінці 18 ст. по­стали перші невеликі домен­ні печі, що й спричинило на короткий час зро­ста­н­ня залізоруд. виробництва, перед­усім на Волині й Київ. Поліс­сі. Спустоше­н­ня лісів, брак палива, недо­статня кількість дешевої робочої сили (1861 скасовано кріпацтво), конкуренція З. п. Уралу спричинили зменше­н­ня там рудень (на­прикінці 18 ст. — 500, 1836 — 153, 1853 — 61). З тих самих причин занепало залізорудне виробництво в Галичині, на Закарпат­ті й Буковині. Пром. видобува­н­ня заліз. руд з укр. надр проводиться від 2-ї пол. 19 ст. Якщо до серед. 19 ст. осн. р-ном роз­робки заліз. руди Рос. імперії був Урал, то на­прикінці 19 ст. стала Україна. Перші великі рудники у серед. 19 ст. збудовано на Керчен. п-ові (нині АР Крим, див. Керченський залізорудний басейн). 1881 у межах Криворізького залізорудного басейну закладено потужний рудник «Саксагань». Бурхливий роз­виток З. п. у Рос. імперії був взаємоповʼязаний з інтенсив. будівництвом залізниць, маш.-буд. і металург. заводів. Роз­витку укр. З. п. сприяло сполуче­н­ня 1884 Катеринин. залізницею Кривого Рогу (нині місто Дні­проп. обл.) з Донбасом і Придні­провʼям. Невелика від­стань від моря й Дні­пра до­зволила вивозити руду водним шляхом. До 1917 значна частина під­приємств З. п. належала іноз. капіталу. 1913 видобуток руди у Криворіз. бас. становив 6388 тис. т (69 % заг.-рос.), у Керчен. бас. — 480 тис. т. 1916 у Криворіж­жі працювало 45 рудників. У звʼязку з форсованою сталін. індустріалізацією Криворіз. і Керчен. залізорудні бас. пере­творено на потужні гірн.-пром. р-ни. На від­будованих рудниках Кривбасу після воєн. дій 1918–20 рівня видобутку руди 1913 досягнуто 1920. У між­воєн­ні роки там повністю здійснено пере­хід з від­критої роз­робки багатих руд до під­земної. 1933 у Кривбасі діяло 11 великих рудників. 1932–39 на базі Камиш-Бурун. і Ельтиген-Ортел. родовищ бурих залізняків і Краснопартизан. родовища флюсових вапняків збудовано Камиш-Бурунський залізорудний комбінат (нині не працює). Під час нім.-фашист. окупації України під­приємства З. п. зруйновано. Видобуток заліз. руди досяг рівня 1940 у Кривбасі 1950, Керчен. бас. — 1952. У 1950–60-х рр. в Україні прослідковувався черг. інтенсив. роз­виток гірн.-добув. під­приємств. Швидке нарощува­н­ня потужностей під­приємств чорної металургії викликало необхідність збільше­н­ня виробництва залізоруд. сировини з високим вмістом заліза. З цією метою роз­почато екс­плуатацію бідних залізистих (магнетитових) кварцитів, що роз­робляють від­критим способом зі збагаче­н­ням. Вже 1963 Україна виробляла 54,6 % залізоруд. продукції від заг. виробництва СРСР, на поч. 1970-х рр. забезпечувала 14 % світ. виробництва і 43 % союз. видобутку товар. заліз. руди, 1978 досягла макс. обсягу — 126,4 млн т залізоруд. продукції. У подальшому виробництво по­ступово знижувалося до мінімального, 1999 воно склало 47,9 млн т. Завдяки реалізації низки організац., тех. заходів і держ. під­тримці на­прикінці 1999 вдалося стабілізувати роботу гірн.-добув. під­приємств і забезпечити по­ступове нарощува­н­ня виробництва товар. продукції. Нині осн. р-ном З. п. є Криворіз. залізоруд. бас., який дає понад 90 % видобутку заліз. руди. У його межах працюють ВАТи «Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд» (побл. м. Долинська Кіровогр. обл.), «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», «Суха Балка», «Пів­ден­ний гірничо-збагачувальний комбінат», «Пів­нічний гірничо-збагачувальний комбінат», «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», обʼ­єдн. «Кривбасруда», гірн.-збагачувал. комплекс (Гірн. департамент, раніше — Новокриворіз. гірн.-збагачувал. комбінат) комбінату «Криворіж­сталь» (в усіх осн. пром. центр — Кривий Ріг). Важливим гірн.-пром. р-ном є Керчен. залізоруд. бас. В Україні також знаходяться Кременчуцький залізорудний район (ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Комсомольськ Полтав. обл.), Білозерський залізорудний район (ЗАТ «Запорізький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Дні­прорудне Василів. р-ну Запоріз. обл.), Приазовський залізорудний район (родовища не екс­плуатують). Ступінь концентрації виробленої продукції: неагломерована залізна руда — обʼ­єдн. «Кривбасруда» — 43 %, ЗАТ «Запоріз. гірн.-збагачувал. комбінат» — 27 %, ВАТ «Суха Балка» — 17 %, «Криворіж­сталь» — 13 %; залізоруд. концентрат — ВАТ «Інгулец. гірн.-збагачувал. комбінат» — 23 %, ВАТ «Пн. гірн.-збагачувал. комбінат» — 22 %, ВАТ «Полтав. гірн.-збагачувал. комбінат» — 17 %, ВАТ «Пд. гірн.-збагачувал. комбінат» — 14 %, «Криворіж­сталь» — 14 %, ВАТ «Центр. гірн.-збагачувал. комбінат» — 10 %; залізоруд. агломерат (серед гірн.-збагачувал. комбінатів) — «Пд. гірн.-збагачувал. комбінат» — 100 %; залізорудні окатиші — ВАТ «Пн. гірн.-збагачувал. комбінат» — 49 %, ВАТ «Полтав. гірн.-збагачувал. комбінат» — 41 %, ВАТ «Центр. гірн.-збагачувал. комбінат» — 10 %. Найбільші екс­портери заліз. руди (млн т): Австралія (186,1), Бразилія (184,4), Індія (55), Канада (27,1), ПАР (24,1), Україна (20,2), РФ (16,2), Швеція (16,1), Казах­стан (10,8); імпортери (млн т): Китай (148,1), Японія (132,1), Пд. Корея (41,3), Німеч­чина (33,9), Франція (19,0), Велика Британія (16,1), Тайвань (15,6), Італія (15,2), Нідерланди (14,7), США (12,5). За даними Геол. служби США, світ. видобуток 2007 становив 1,93 млрд т (на 7 % більше порівняно з поперед. роком). Китай, Бразилія та Австралія забезпечують дві третіх видобутку, а разом з Індією та РФ — 80 %. Україна видобуває бл. 50 % заліз. руд у СНД. 2000–07 товарні обсяги екс­порту залізоруд. продукції з України пере­вищили 154 млн т. Гол. укр. екс­порт­ні ринки (66 %): Словач­чина, Чехія, Польща, Австрія. Від­повід­но до Держ. про­грами роз­витку і реформува­н­ня гірн.-металург. комплексу України заплановано збільше­н­ня виробництва товар. заліз. руди до 2011 до 91,7 млн т на рік. Про­блеми роз­витку З. п. ви­вчають Ін­ститут геол. наук НАНУ (Київ), ін­ститут «Кривбас­проект» (Кривий Ріг).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю