КРЕЧКО́ Михайло Михайлович (05. 09. 1925, с. Порошкове, нині Пере­чинського ра­йону Закарпатської обл. — 25. 02. 1996, Луцьк, похований у Києві) — хоровий диригент, педагог. Бать­ко Н. Кречко. Народний артист УРСР (1960). Закінчив Київську консервато­рію (1954; клас хорового диригува­н­ня Е. Скрипчинської, вокалу — І. Па­торжинського). 1945–49 — соліст-вокаліст і хор­мейстер, 1954–69 — художній керівник та головний диригент За­карпатського народного хору Закарпатської філармонії (Ужгород); 1952–54 — соліст-вокаліст і хор­мейстер Українського народного хору; 1969–83 — художній керівник та головний диригент Державної хорової капели УРСР «Думка»; 1983–96 — головний хор­мейстер Державного дитячого музичного театру. Водночас від 1972 викладав у Національній музичній академії Укра­їни (усі — Київ): від 1990 — професор кафедри хорового диригува­н­ня. К. — 1-й інтер­претатор низки кантатно-ораторіальних творів, серед яких — «Червона калина» (1968), «І нарекоша імʼя Київ» (1982) Л. Дич­ко, «Сад божествен­них пісень» (1971), «Заклина­н­ня вогню» (1979) І. Карабиця, Симфонії № 3 («Я стверджуюсь») Є. Станковича (1976). Хор­мейстер-по­становник ви­став: «Зима і Весна» М. Лисенка, «Молода гвардія» Ю. Мей­туса, «Гвинтівка і серце» В. Яков­лєва (усі — 1985), «Золоторогий олень» О. Костіна (1986), «Івасик-Телесик» К. Стеценка, «Іоланта» П. Чайковського, «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Слава робочим про­фесіям» Л. Дичко (усі — 1987), «Казка про Попа та наймита його Балду» Д. Шостаковича (1989), «Дитя і чари» М. Равеля (1990), «Дуенья» С. Прокофʼєва (1993); концертних про­грам — «Рек­вієм» В.-А. Моцарта, «Реквієм» А. Шнітке, «Меса» Ф. Шуберта. Автор «Літургії Іоан­на Златоустого» (1995), обробок народних пісень для хору. Гастролі в Румунії, Польщі, Фінляндії, Чехії, Словач­чині, Угорщині, Болгарії, Хорватії, Словенії, Італії, Ірландії. Здій­снив низку записів до фонду Українського радіо та на грамплатівки. Упорядник і автор творів у збірниках: «Гей, на високій полонині» (1959), «Ми з Верховини» (1964), «З на­родної криниці» (1986; усі — Київ), «Спів­ає Закарпатський народний хор» (Ужгород, 1959; Київ, 1973), «Тобі, Вітчизно» (Ужгород, 1972). Серед учнів — В. Коцур, А. Маслен­никова, Е. Сокач, О. Тарасенко.